Темою цього епізоду стало глибоке відчуття меланхолії. Ігор Колесник та Богдан Шумилович намагаються його окреслити та про нього помислити. 

Меланхолія чорна як земля, де проходить війною ворог. Чорнота і червонота. Земля і вогонь. Земля і кров. І солдат він також як голос на межі, що іноді слова знаходить, а іноді не подає ознак життя. Чи живий піхотинець в окопі? Що дає йому віру? Якими він чує голоси духів минулого? Якими він чує голоси ненароджених майбутніх? Ми чуємо лише невелику частину частот, які наповнюють життя піхотинця на нулі. Чи ми знаємо як звучить світ артилериста? Танкіста? Інженерів? Саперів? Чи досі вони чують «дякую» чи вже відчувають лише страх перехожих перед повісткою?  

Цього разу питали у Експерта менеджера культури, діючого військовослужбовця Юрка Вовкогона та Оракула про те, як звучить меланхолія піхотинця на нулі. Їхні відповіді шукайте в епізоді. 

І традиційно представляємо анотацію до вигаданої книги. Цього разу це «Уважне полювання на слова у лісі образів та чуттів» авторства Євгена Гулевича.