Архівні фонди Служби зовнішньої розвідки України містять чимало матеріалів про те, як у 1950–1960-х роках 20 століття органи мдб/кдб срср схиляли до співпраці та відмови від антирадянської діяльності українських діячів культури, науки, літератури в еміграції. Та не завжди їм це вдавалося. І тоді вони розробляли заходи з компрометації і навіть ліквідації цих людей.

Український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст, Голова Української національної ради Іван Багряний – був однією з таких постатей. Жодні «витончені» заходи кдб, як от примусовий «заклик» сина «покаятися» перед срср, припинити «ганебні наклепи на свою батьківщину», не змусили Багряного відмовитися від критики радянського ладу.