Сезон 3, серія 2. #Драбинимо про працевлаштування молоді. Яку освіту мають наші ведучі та чи знадобились вони їм у повсякденному житті та їхній професійній діяльності, про поєднання професії та громадської діяльності, про особисті історії пошуку своїх перших місць роботи, порівняємо неформальну освіту із освітою у вищих навчальних закладах, про волонтерство як спосіб знайти себе та покращити власні навички, про різницю ставлення до людини у волонтерстві та на місці роботи, про неофіційне працевлаштування та про те, де краще шукати кращі вакансії.
Знайомі нам з попереднього подкасту засновниця Молодіжного центру громадянської освіти Ольга Антонова та громадська активістка і журналістка Анна Велігдан, будуть прокачувати нас своїм досвідом.
0:55 Анна Велігдан: “Я не з тих людей, хто скаже, що університет це дно і нічого мені не дав в цьому житті”.
10:43 Ольга Антонова: “Я працювала нянею, баристою, працювала офіціанткою, працювала в прекрасному творчому просторі “Добро” в місті Біла Церква, ветеринарним асистентом в трьох лікарнях, працювала комунікаційницею, програмницею, створювала освітній контент, адміністраторкою молодіжного центру, зараз я є на волонтерських засадах керівницею молодіжного центру, фотографкою, колись монтувала примітивні відео”.
19:10 Ольга Антонова: “Якщо говорити про ті гнучкі навички, які ми здобули в громадському секторі, то університети, нажаль, нині не можуть наздогнати ту неформальну освіту, яку ми отримали поза закладами вищої освіти або коледжів, тому що громадський сектор дає більш практичну теорію і поле, де ми можемо її спробувати на власному досвіді.”
19:40 Анна Велігдан: “По факту громадський сектор для нас з тобою виступив простором, де ми шукаємо себе, де ми знаходимо те, що нам подобається і не подобається в роботі загалом.”
22:04 Анна Велігдан: “Для мене особисто громадська діяльність - це історія про стирання кордонів в своїй голові, про те, що ти можеш зробити, які обсяги роботи ти можеш виконати.”
24:08 Ольга Антонова: “В тебе зовсім інше відношення до людей після волонтерства, тому що ти розумієш, що комунікації ти вчишся вибудовувати вірно, не тільки якісно. З тобою приємно розмовляти, з тобою приємно комунікувати, і ти даєш корисну інформацію, необхідну, в необхідній мірі. Ти вчишся або стиснути її, або навпаки більш проінформувати людину.”
27:03 Ольга Антонова: “Ти можеш випробувати, що тобі чітко подобається і, що тобі чітко не подобається. Це правило перших робіт: ти маєш зрозуміти свої кордони, свої можливості, свої слабкі сторони, тому що ти їх також маєш декларувати на майбутнє. Вони є і, коли ти часто на це натикаєшся, ти потім дуже сильно вигораєш, втомлюєшся, і перестаєш любити ту справу, якою ти займаєшся.”
28:26 Анна Велігдан: “За рік я могла зрозуміти, що мені не подобається, з якими людьми я не хочу працювати і, з якими людьми мені потрібно працювати.”
28:57 Анна Велігдан: “Перші роботи - це не те, від чого ти будеш в захваті, шаленіти і такий: “Вау, робота моєї мрії від початку до кінця життя”. Це робота, яка дає тобі розмалювати свої кордони.“
30:03 Ольга Антонова: “Після громадського сектору дуже часто помічаю, що роботодавці кажуть: “Ви для нас надто кваліфікований”, дуже часто.“