У новому епізоді подкасту "Маємо право" розбираємося, чому боротьба із колабораціонізмом в Україні не видається сьогодні ефективною.

За 11 років війни та окупації Україна мала б створити послідовну політику допомоги та підтримки тих, хто зазнав шкоди від війни.Це допомогло би наблизити справедливість для постраждалих та розвіяло б міфи та пропаганду, що Росія послідовно поширює в окупації.Чи владося це українській владі, дивіться та слухайте в черговому епізоді подкасту МАЄМО ПРАВО.

Навіть попри повномасштабну війну жінки-активістки продовжують стикатися з викликами та загрозами у своїй діяльності. Залишаються питання про гендерні упередження та відсутність механізмів захисту, які має забезпечувати держава. Це потребує уваги та взаємодії не тільки самих активісток, а й держави передовсім.Про це дивіться і слухайте у новому епізоді подкасту МАЄМО ПРАВО від Центру прав людини ZMINA та Київ.ФМ

Від початку повномасштабного вторгнення в окупації залишилися понад 3000 українських в'язнів. Більше ніж половину з них – близько 1800 людей – загарбники вивезли на територію Росії.Часто вироки депортованих передивлялися російські суди за своїми законами, таким чином ніби легалізуючи причину їхнього перебування у тюрмах РФ взагалі. Однак окрім цього, ніякої стратегічної мети для росіян у таких депортаціях правозахисники наразі не бачать. Таке враження, що росіяни вивезли ув'язнених, а що далі з ними робити – так і не придумали.Водночас депортовані стикаються з величезною кількістю проблем, для яких в України наразі немає системних рішень.

Контроль над освітою – це контроль над майбутнім. Тому, зокрема, ледь не одразу після захоплення територій, російська влада намагається підпорядкувати собі всі освітні процеси там. Сьогодні на окупованих територіях живуть близько 600 000 дітей шкільного віку. І перед українською владою стоїть задача створити такі умови, щоб ці діти зрештою перебралися на підконтрольні території. Що для цього можна, а що навіть треба робити сьогодні, говорили у студії Радіо Київ.

Росія фактично змушує мешканців окупованих територій брати громадянство РФ та переоформлювати усі документи за російськими законами. Водночас Україна не визнає такі документи, окрім свідотств про народження, смерть, укладання чи розривання шлюбу. Та навіть їх потрібно верифікувати на підконтрольних територіях через суд. А от що робити з рештою документів, які протягом десяти років люди отримували на загарбаних територіях, влада поки не визначилася. Чому це питання важливе та не чекає на закінчення війни, дивіться та слухайте у нашому новому випуску подкасту "МАЄМО ПРАВО".

Які перемоги правозахисна спільнота святкувала у 2024 році та чому ледь не всі вони мають свої "але", дивіться та слухайте у черговому випуску подкаста "Маємо право".

Центр прав людини ZMINA готує до публікації два звіти-меморіали з іменами активних українців, які загинули у повномасштабному вторгненні. Детальніше про це – у новому випуску подкасту "Маємо право".

Деокупація та реінтеграція територій без сумніву вимагатиме спеціальної стратегії роботи з людьми, які так чи так були причетні до діяльності окупаційних сил. Колаборанти, які вчиняли злочини разом з росіянами, допомагали їм в цьому та загалом працювали на повалення України, без сумніву мають бути покарані за Кримінальним Кодексом. А от для решти потрібно шукати інші шляхи відновлення справедливості. Зокрема, це може бути люстрація. Як її провести, щоб вона дала результати, обговорювали у черговому випуску подкаста "Маємо право".

Чи зупинила війна напади на активістів? Чи і досі журналістів-розслідувачів лякають повістками? Що там зі справами на волонтерів? У черговому випуску "Маємо право" пісумовуємо, як змінилося становище громадянського суспільства у часи повномасштабного вторгнення.

Росія масово викрадає людей на захоплених територіях. Нерідко їх згодом знаходять у СІЗО в окупації чи в самій рф. Українських учителів, будівельників, тренерів, бізнесменів та навіть студентів росіяни звинувачують у шпигунстві та тероризмі. Довготривалі вироки за придумані злочини отримують і військовополонені. Росія часто судить їх групами, і катує кожного, щоби вони взяли на себе вину. Навіщо РФ стільки засуджених українців? Чи впливає вирок на перспективи обміну? Чи безпечно засудженим Росією їздити за кордон? З цими питаннями розбиралися у новомук випуску подкасту "Маємо право"

У цьому випуску ми поговоримо про те, яку роль відіграє Білорусь у перевихованні та мілітаризації українських дітей. В студії подкасту Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA, та Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини.

Про реінтеграцію в Україні говорять від початку збройної агресії Росії у 2014 році. Однак протягом восьми років держава так і не сформувала до кінця чітких та практичних вказівок, які б цей процес рухали. А у 2022 році питання реінтеграції набуло разюче великих масштабів. Як сьогодні держава бачить реінтеграційний процес та на що потрібно ще звернути увагу, у студії "Київ.ФМ" обговорювали адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, координаторка напрямку соціальної згуртованості та порозуміння БФ "Право на захист" Ольга Денькович та ведуча подкасту "Маємо право" Олеся Турчин.

Парадоксальнго, та саме під час повномасштабного вторгнення суспільство сколихнули новини про кримінальні справи, що відкривали проти доволі відомих волонтерів. Чому ці провадження стали можливими та які ще проблеми можуть чекати на волонтерів та активістів під час війни, обговорювали ведуча подкасту "Маємо право" Олеся Турчин, керівниця напрямку захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та юридичний радник Центру прав людини ZMINA Даніїл Попков.

Україна прийняла закон про ратифікацію Римського статуту. Що це означає для України та які наслідки може мати, розбиралися голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, комунікаційний і адвокаційний менеджер ULAG Арьє Мора та журналістка Київ ФМ Олеся Турчин у подкасті "Маємо право".

Активне громадянське суспільство в Україні завжди перебувало у небезпеці. Центр прав людини ZMINA роками фіксував факти переслідування правозахисників, активістів, волонтерів тощо.

Як на становище громадянського суспільства вплинула повномасштабна війна, за що в Україні переслідують волонтерів та які недоліки у законодавстві є, що призводять до переслідування активних українців, – слухайте у новому подкасті.

Гості випуску: керівниця напрямку із захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та юридичний радник ZMINA Даниїл Попков.

Подкаст створений Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Радіо Київ 98 FM.

Колабораціонізм - явище, з яким Україна намагається боротися в умовах війни, щоб зберегти територіальну цілісність та захистити національну безпеку. Водночас правозахисники кажуть, українське законодавство про колабораціонізм недосконале, бо, зокрема, не враховує норм міжнародного гуманітарного права та переслідує людей, які намагаються вижити в окупації.

Кого визначає Україна колаборантами, наскільки ефективно карає та які ще є проблеми у законодавстві - у новому випуску подкасту "Маємо право". Крім того, у сюжеті ви дізнаєтеся, що думають про колабораціонізм мешканці окупованих/деокупованих громад та кого варто переслідувати, на їхню думку.

Гості випуску: правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк та фасилітатор, експерт Коаліції “Україна. П’ята ранку” Максим Єлігулашвілі.

Подкаст створений Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Радіо Київ 98 FM.

Правозахисники вже роками фіксують різні випадки злочинів на ґрунті ненависті, тобто випадки, коли людину переслідують за якусь конкретну ознаку, зокрема релігію чи сексуальну орієнтацію. Проте повномасштабна війна також впливає на кількість та форму таких випадків.

У новому випуску подкасту "Маємо право" слухайте про те, які випадки переслідувань фіксують правозахисники за останні роки, які тенденції переслідувань можна простежити в умовах війни та наскільки ефективно Україна розслідує злочини ненависті.

Гості випуску: голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик та експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру "Наш світ" Андрій Кравчук.

Подкаст створений Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Радіо Київ 98 FM.

Повномасштабна війна вплинула, зокрема, на українську журналістику та загальний стан свободи слова у країні. Таке явище, як самоцензура серед журналістів, посилилося, адже йдеться про національну безпеку держави. Водночас розслідувальна журналістика під час війни вкрай необхідна, зокрема через необхідність контролювати посадовців.

Який тиск з боку влади відчувають журналісти-розслідувачі; які тенденції прослідковуються від початку великої війни у контексті свободи слова; чи розслідуються факти переслідувань журналістів та чому робота журналістів-розслідувачів варта підтримки під час війни - про це у новому випуску "Маємо право".

Гості випуску: керівниця напрямку із захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна та журналістка-розслідувачка, керівниця агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" Анна Бабінець.

Подкаст створений Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Радіо Київ 98 FM.

Одразу після захоплення нових українських територій Росія починає переслідувати там громадян та катувати. Правозахисники кажуть, що РФ це робить системно та сплановано по всіх окупованих територіях.

Кого саме переслідує РФ; які форми катувань застосовує до людей; про які місця, де вчинялися ці злочини, відомо; чи причетні до цього ФСБ та чи можна притягнути до відповідальності РФ за злочини - слухайте в нашому новому випуску подкасту "Маємо право".

Гість випуску: аналітик-документатор ZMINA Борис Петруньок.

Подкаст створений Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Радіо Київ 98 FM.