Гості епізоду:
Сімона Горняк — журналістка Суспільного Мовлення, авторка програми ромською мовою «Романо Джівіпен»
Микола Бурлуцький — ромський правозахисник і пастор із Харкова
У цьому епізоді:
— Чому зимові свята мають особливе значення для ромських родин?
— Як традиції роду допомагають зберігати ідентичність і підтримувати спільноти у складні часи?
— Якими є давні зимові обряди ромів у різних регіонах України?
— Що символізує кінь у ромській культурі — і чому його заводили або символічно заводять до хати на Різдво?
— Як виглядає обряд колядування з конем на Закарпатті сьогодні?
— Чому цей звичай має глибший сенс, ніж може здатися на перший погляд?
— Як сучасні медіа можуть допомогти відновлювати й зберігати втрачені традиції?
— Що спільного і що відмінного у святкуванні Різдва та Пасхи в різних ромських етнічних групах?
— Чому молитва, піст і родинне зібрання залишаються центром святкування?
— Як свята стають простором зв’язку між поколіннями та джерелом радості для всієї родини?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гість подкасту: Сулейман Мамутов — експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів.
У цьому подкасті:
— Чому Європейську хартію часто помилково сприймають як інструмент надання «офіційного статусу» мовам?
— Якою є справжня мета Хартії — і чому її фокус не на політиці, а на культурному надбанні?
— Чому Хартія не може застосовуватися універсально однаково в усіх країнах Європи?
— Які мови Хартія покликана захищати і за яким принципом це визначається?
— Чому гнучкість Хартії є її ключовою перевагою?
— Як приклад лужицької (сорбської) мови в Німеччині демонструє ефективність цього інструменту?
— Що змінилося після ухвалення закону Верховною Радою України 3 грудня 2025 року?
— Чому російська мова більше не підпадає під дію Хартії в Україні?
— Які мови відтепер перебувають під державним захистом: білоруська, гагаузька, їдиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, ромська, урумська та румейська?
— Чому для таких мов, як кримчацька, караїмська чи ромська, ключовою проблемою є не лише кількість носіїв, а відсутність мовної інфраструктури?
— Що означає відсутність «материнської держави» для збереження мов національних спільнот?
— Чому без системної державної підтримки ці мови опиняються на межі зникнення?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
У випуску звучать голоси:
— Міхаеля Рота, члена дорадчої ради AURA, колишнього державного міністра МЗС ФРН у справах Європи
— Сари Райнке, керівниці берлінського офісу «Товариства народів під загрозою», членкині правління AURA
— Наталії Томенко, співголови Українського ромського адвокаційного альянсу (AURA), заступниці директорки МААРК «АРКА»
У цьому епізоді:
— З якими викликами стикаються українські роми за кордоном: від мовних і культурних бар’єрів до доступу до житла, медицини й соціальних послуг?
— Чому дискримінація та соціальна ізоляція залишаються серйозним ризиком для ромських біженців у країнах ЄС?
— Про що говорили учасники круглого столу «Ромська інклюзія у фокусі: зміцнення партнерства між Україною та Німеччиною»?
— Чому питання ромської інклюзії — це не лише про гуманітарну допомогу, а й про довгострокову політику та інтеграцію?
— Як змінити наратив про ромів — від історій виключно про вразливість до історій успіху та видимості?
— Якою є реальна ситуація українських ромських біженців у Німеччині сьогодні?
— Навіщо створювати нові асоціації та механізми координації для підтримки ромських громад за кордоном?
— Що таке Український ромський адвокаційний альянс AURA і чому його створення стало важливим кроком для європейської адвокації?
— Як ромські й неромські активісти з України та Німеччини об’єднуються для боротьби з антициганізмом і захисту прав ромів?
— Які нові можливості відкриває AURA для представлення ромських голосів на європейському рівні?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
У випуску звучать голоси:
— Ігоря Лоссовського, заступника голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
— Володимира Яковенка, виконавчого директора Молодіжної агенції з адвокації ромської культури «АРКА»
— Ігора Мічника, першого керуючого директора берлінської організації Austausch e.V.
У цьому епізоді:
— Що означає оновлення українського законодавства відповідно до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов?
— Чому російську мову виключили з переліку мов, що потребують спеціального захисту?
— Які мови в Україні визнані такими, що перебувають під загрозою зникнення?
— Як держава планує працювати з білоруською, гагаузькою, їдишем, караїмською, кримськотатарською, кримчацькою, ромською, урумською та румейською мовами?
— Що таке стратегія розвитку мов і чому йдеться одразу про 9 окремих стратегій?
— Чому кодифікація ромської мови є складним, але необхідним процесом?
— Як різноманіття діалектів впливає на створення єдиної літературної мови?
— Кирилиця чи латиниця — які дискусії точаться навколо алфавіту ромської мови?
— Чому важливо розрізняти їдиш та іврит як окремі мови єврейської громади?
— Як зробити так, щоб мова була не лише спадщиною, а живою частиною сучасного життя?
— Де проходить межа між інтеграцією та асиміляцією національних спільнот?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Радослава Кабачій — менеджерка програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження», культурна менеджерка, екскерівниця проєкту KULTUR.ROM.
У цьому епізоді:
— Як у 1990-х з’явилася одна з найтриваліших програм Міжнародного фонду «Відродження», спрямована на підтримку ромських спільнот?
— Чому проблема відсутності документів була ключовою для тисяч ромських родин — і як її вдалося поступово подолати?
— Як розвивалося ромське жіноче лідерство та чому воно стало важливим напрямком окремої програми?
— З чого почався культурний напрямок і як літературно-мистецька резиденція «СпільноART» стала основою для наступних масштабних ініціатив?
— Як у творчій співпраці ромських та українських авторів народилася збірка «Шлях до Ромів»?
— Чим став проєкт KULTUR.ROM, що тривав понад три роки, і які результати він залишив після себе?
— Чому культурні проєкти — це завжди «робота в довгу», і як вони допомагають зміцнювати спільності в умовах повномасштабної війни?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Про що подкаст «Люди дороги» — життя, мистецтво, побут і традиції ромських спільнот — наших сусідів, з якими ми століттями ділимо спільний простір. Це історії, що допомагають побачити ромську культуру не через стереотипи, а через справжні голоси тих, хто її творить.
Авторка: Єва Райська
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гості подкасту: Єва Райська — репортажистка, письменниця.
Люба-Параскевія Стринадюк — письменниця, перекладачка.
У цьому епізоді:
— Як прийшов до життя Міжнародний літературно-поетичний фестиваль «Земля Поетів» у Львові — і чому цього року він став відкритим мікрофоном для десятків авторів?
— Як перформанс «(Не)вцілілі, вбережені: Дебора Фоґель, Зузанна Ґінчанка, Папуша» поєднав три поетичні голоси — ромський, єврейський та український — в одну історію?
— Чому для Єви Райської та Люби-Параскевії Стринадюк важливо представляти забуті й маргіналізовані жіночі голоси ХХ століття?
— Як авторки працювали над текстами, перекладами й режисурою, створюючи власний унікальний формат літературно-музичного перформансу?
— Чому публіці сьогодні особливо важливо відкривати поезію Папуші, Зузанни Ґінчанки та Дебори Фоґель — і як ці голоси звучать у сучасній українській культурі?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Про що подкаст «Люди дороги» — життя, мистецтво, побут і традиції ромських спільнот — наших сусідів, з якими ми століттями ділимо спільний простір. Це історії, що допомагають побачити ромську культуру не через стереотипи, а через справжні голоси тих, хто її творить.
Авторка: Єва Райська
У цьому випуску:
У цьому випуску:
— Як жили роми польсько-литовського пограниччя у місті Сейни?
— Якими були їхні стосунки із сусідами у довоєнний час?
— Що змінилося для ромських родин під час Другої світової війни?
— Які архівні свідчення та особисті історії зберегли пам’ять про ці події?
— Як через ці історії ми можемо краще зрозуміти складну долю ромського народу та багатство його культури?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту:
Ізаура Дріма — ромська активістка з Миколаєва, координаторка Ромського освітнього фонду (Roma Education Fund), яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була змушена виїхати до Румунії. Сьогодні вона допомагає ромам, які пережили війну і втрату дому.
У цьому епізоді говоримо про:
— Як війна змусила Ізауру залишити рідний Миколаїв і почати життя з нуля у Бухаресті.
— Як особистий досвід болю може стати джерелом сили — і натхнення для інших.
— Чим займається Ромський освітній фонд і як він підтримує ромських дітей та сім’ї, що постраждали від війни.
— Як у Румунії роми та українці отримують допомогу — без поділу на «своїх» і «чужих».
— Чому освіта залишається ключем до майбутнього — навіть у часи втрат і невизначеності.
— І що означає знайти новий дім — не лише географічно, а й у серці та спільноті.
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гість подкасту: Олег Пурій — головний спеціаліст Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Співрозмовниця: Юлія Конопляна — проєктна менеджерка програми CELA в Україні.
У цьому епізоді:
— Чому ромська мова в Україні досі не має єдиних граматичних та правописних норм?
— Як 15 різних діалектів ускладнюють кодифікацію та створення навчальних матеріалів?
— Які дискусії точаться довкола вибору алфавіту — кирилиця чи латиниця?
— Як досвід кодифікації кримськотатарської мови може стати прикладом для ромської спільноти?
— Чому важливо створювати освітні осередки — недільні школи, гуртки, творчі майданчики — для живого вживання мови?
— Як письменницькі воркшопи Книжкового Арсеналу та проєкту CELA допомагають зберігати та розвивати загрожені мови, зокрема ромську?
— Як творчість і література стають інструментом відновлення мовних і культурних традицій?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гість подкасту: Руслан Мунтанов — голова ромської громади міста Павлоград, керівник громадської організації «Бахтале Рома», спортсмен і активний громадський діяч.
У цьому епізоді:
— Як Руслан Мунтанов поєднує спорт, родину та громадську діяльність?
— Чому спорт для нього — не просто тренування, а школа життя та сили духу?
— Як громадська організація «Бахтале Рома» допомагає ромській спільноті та Збройним Силам України?
— Яку роль відіграла організація під час війни — у підтримці біженців та переселенців?
— Як ромські активісти у Павлограді розвивають спортивний рух серед молоді?
— Що надихає Руслана у його щоденній діяльності?
— Як родина Мунтанових зберігає ромські традиції та передає їх дітям?
— Чому, на думку Руслана, війна зробила людей добрішими й згуртованішими?
— Як спільна праця громади та місцевої влади допомагає долати упередження й будувати довіру між людьми?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Марія Менджул, менеджерка проєкту громадської організації об’єднання ромських жінок «Голос Ромні».
У цьому епізоді:
Ось перероблений варіант у подібному стилі:
— Як проєкт «Голос Ромні» підтримує ромських жінок і дівчат у прифронтових регіонах України?
— Чому саме Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг стали ключовими містами реалізації ініціативи?
— Як освіта, професійні курси та грантова підтримка допомагають ромським жінкам відновити впевненість і самостійність?
— Яку роль у проєкті відіграє тема сексуального та репродуктивного здоров’я?
— Чому протидія гендерно зумовленому насильству стала центральною частиною програми?
— Як лекції для чоловіків і хлопців ромської спільноти допомагають змінювати ставлення до проблеми насильства?
— Які історії успіху з’являються завдяки жінкам, що беруть участь у проєкті?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Юлія Гришко — працівниця освітнього відділу Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві.
У цьому епізоді:
— Як музей POLIN у Варшаві поєднує пам’ять, культуру та багатогранність історій різних народів?
— Чому важливо говорити не лише про Голокост євреїв, а й про геноцид ромів — Пораймос?
— Як музей допомагає зберегти пам’ять про всі національні спільноти?
— Яку роль, за словами Юлії Гришко, відіграють відкритість і діалог у подоланні стереотипів про ромів?
— Чому культура — це не те, що роз’єднує, а те, що збагачує нас усіх?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Ельнара Нурієва-Лєтова — віцепрезидентка Асамблеї кримських організацій, заступниця голови Кримського культурного центру «Кермен» у Німеччині, правозахисниця та публіцистка.
У цьому епізоді:
— Як кримськотатарська спільнота за кордоном зберігає культуру та вибудовує нові зв’язки?
— Який досвід інтеграції в мультикультурне середовище отримала Ельнара у Берліні?
— Як домашні культурні заходи допомагають відчути спільноту в діаспорі?
— Що таке ERIAC і яку роль ця організація відіграє у культурному обміні?
— Яку історію має кримськотатарська спільнота чінґене і як вони інтегрувалися у кримські традиції?
— Як історичні процеси та дискримінація у Російській імперії і СРСР впливали на життя кримських татар і ромів?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Георгіна Лабода — ромська активістка з Угорщини, фасилітаторка, проєктна менеджерка Romedia Foundation
У цьому епізоді:— Як антициганізм в Угорщині закладений у систему через освіту, медіа та повсякденне життя?
— Яким був вибір між освітою та шлюбом у родині Георгіни — і як він вплинув на її шлях?— Чому ромські діти потрапляють в окремі класи, школи, стандарти?— Як медіа формують образ ромів, хоча їхні автори часто не мають власного досвіду?
— Як Romedia Foundation змінює це — через створення контенту, який говорить «нашою мовою та з наших вуст»?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Йоанна Талевич — польська ромка, антропологиня, активістка, співзасновниця польського Фонду W Stronę Dialogu («Назустріч Діалогу»)
У цьому епізоді:— Як виглядає дорога «назад до себе» — після багатьох років виключення, боротьби і трансформацій?— Чому ромська ідентичність — це не лише про біль, а й про силу, опір і лідерство?— Чому наукова кар'єра — не втеча з громади, а спосіб дати їй голос?— Чи можна бути ортодоксальною ромкою, докторкою наук і мамою, яка будує свій фонд, одночасно?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гість подкасту: Елвіс Байрам — громадський діяч, активіст ромської спільноти родом із Північної Македонії, нині мешкає у Гельсінкі.
У цьому епізоді:— Чому поняття «серед своїх» важливе для ромської ідентичності?— Де проходить невидима межа між інтеграцією та асиміляцією?— Як дискримінація маскується під «нормальність» — і коли ми починаємо її усвідомлювати?— Що таке "ромське серце" — і чому воно здатне на безумовну любов навіть у відповідь на знецінення?— Як змінилася релігійність ромів у Македонії — і чому традиції зникають під тиском нової побожності?— Чому слово «циган» у македонських ромів викликає біль — і чому ми маємо відмовитися від нього раз і назавжди?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гість подкасту: Франко Веліу — виконавчий директор албанської організації Amaro-Drom Union, ромський активіст, працює у сфері у сфері соціальної інтеграції, освіти, ґендерної рівності та молодіжної політики.
У цьому епізоді:— Як воно — бути ромом в Албанії?— Чому освіта — це не лише шанс на гідне життя, а й зброя проти стереотипів?— Що робити, коли стоїть вибір між навчанням в престижному університеті та роботою на благо громади?— Як виглядає боротьба з сегрегацією у сфері ранньої освіти?— І що зздатен змінити колишній бенефіціар допомоги, коли сам стає тим, хто створює можливості для інших?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
Гостя подкасту: Сара Райнке — керівниця напрямку з прав людини міжнародної правозахисної організації Society for Threatened Peoples (GfbV), правозахисниця, історикиня, експертка з прав меншин у Східній Європі.
У цьому епідоді:
— Чому справжня відданість вимагає сміливості говорити про складне?
— Чому підтримка України без уваги до прав меншин — це половинчаста солідарність?— Як історії про ромів, кримських татар і чеченців можуть змінити німецьку оптику на війну?— Що заважає німецькому суспільству побачити колоніальне минуле Росії — і колоніальний вимір війни в Україні?
— Як навчитися любити країну так, щоб ця любов не була сліпою?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами:
22‑річний Куна Ґабор Валентин — спадкоємець одного з найтрадиційніших кланів Gabor Roma в Румунії. Але замість того, щоб жити за сценарієм, написаним поколіннями — він обирає інше: освіту, мистецтво і право на власний голос.
— Що означає носити прізвище, якого твоя родина чекала 500 років?— Чому всередині традиційного клану бути художником — це вже бунт?— Як виглядає сучасна ромська ідентичність: з вусами, титулом — і прагненням бути стильним?— Чому у спільноті Валентина дівчата не мають мрій — і чи можна це змінити?
Дізнавайтесь більше про життя, історію та культуру ромської спільноти в Україні та за її межами: