Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач

4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.

Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками

Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»

Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі

Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул

Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)

В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом

Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією

Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди

Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги

Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик

Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України

Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем

Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм

Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен

Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія 

Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії

Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк