Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» шукає абітурієнтів у Китайській Народній Республіці. Про угоду із Шеньянським аерокосмічним університетом, у межах якої планують рекрутинг і супровід студентів, стало відомо із системи публічних закупівель Prozorro. Також ХАІ планує залучення студентів з Азербайджану. Імовірна співпраця з Китаєм привернула увагу громадської організації «Харківський антикорупційний центр», що моніторить закупівлі у відкритих джерелах. У громадськості виникло запитання: які спеціальності здобуватиме в українському виші молодь із держави, що є партнеркою російського агресора й постачає компоненти для російської зброї? Це запитання в етері Радіо «Накипіло» прокоментував Олексій Литвинов, виконувач обов’язків ректора Національного аерокосмічного університету ХАІ.

Життя з дитиною з інвалідністю — це не тільки про любов і турботу, але й про лікування, реабілітацію і ведення побуту за умови, що рідна людина з порушеннями здоров’я цілодобово потребує допомоги. Під час війни кількість людей, яким потрібен супровід, зросла. Що робити членам родини, якщо в них немає часу на перепочинок? Як приділяти час собі? Де заробляти гроші, якщо не можеш вийти з дому? Фахівці харківської громадської організації «Центр надання гуманітарної допомоги “Волонтер-68”» пропонують послугу тимчасового відпочинку для батьків і людей, які доглядають дітей з інвалідністю. Під час такої «відпустки» з дитиною працюватимуть медики, соціальні працівники та психологи в одному з безбар’єрних шелтерів організації. Також «Волонтер-68» бере на себе допомогу з організації реабілітаційного відпочинку дітей у санаторіях «Роща» й «Бермінводи». Про перших учасників соціальної програми в етері Радіо «Накипіло» розповіла Галина Харламова, голова ГО «Центр надання гуманітарної допомоги “Волонтер-68”».

Усім хорошого настрою! Запрошуємо послухати новий випуск подкасту «Сміх та гріх» із культовим харківським телеведучим і журналістом Ігорем Жуковим. Усі пам’ятають ті неймовірні натоді передачі й монтаж, які робив Ігор: «Відеоревю», «Антологію кіно», «Прем’єру з Ігорем Жуковим» і багато інших проєктів. Говорили про той час і те, як воно — бути популярним на весь Харків, але їздити на маршрутці із Чугуєва, про ті яскраві піджаки, про збірку віршів, присвячену татові, про сучасні проєкти й багато іншого. Усім приємного прослуховування!

«Хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному». Ці слова з Євангелія від Матвія викарбувано на надмогильному пам’ятнику видатному лікареві Валеріану Григоровичу Лашкевичу (19 (31) листопада 1835 — 17 (29) червня 1888). Ці слова стали підсумком його життя: Лашкевич не тільки поставив діагностику на новий рівень, але й розпочав навчання методів діагностики серед студентів-лікарів Харківського університету, створив підґрунтя для шпитальної терапії та, урешті-решт, став засновником Харківської школи терапії. Це якщо коротко говорити про внесок Валеріана Лашкевича в медицину. Учень видатних лікарів Сергія Боткіна й Івана Сєченова, а також хіміка Миколи Зініна, після практики в найкращих європейських медичних закладах у Берліні та Відні Лашкевич отримав запрошення на катедру терапевтичної клініки медичного факультету Харківського університету через скандал, зрештою став професором катедри й очолив її. Про Валеріана Лашкевича в програмі «Харківські історії» говорили з академіком-секретарем громадської організації «Українська академія історії медицини» Борисом Рогожиним.

Наприкінці грудня на сайті Президента України з’явилася петиція з проханням надати звання Героя України харківському волонтерові й засновникові благодійного фонду «Незламна» В’ячеславу Ільченку. Говорили з колегою і другом В’ячеслава Євгенієм Романенком про важливість пам’яті та дії.

Україну накрив циклон, що несе снігопад, хуртовину й ожеледицю. У західних і центральних частинах країни синоптики прогнозують падіння температури вночі до -20 градусів, а вдень — до -10. Чого чекати на Харківщині — запитали в синоптиків регіонального гідрометцентру. Також поговорили з керівником Харківського високовольтного району електричних мереж (РЕМ) про те, чи реальні довготривалі знеструмлення на тлі сильних морозів і російських обстрілів.

Куди виписуватися з лікарні після поранення купʼянцям, яким уже нікуди повертатися? Куди везти літню жінку з прикордоння, будинок якої зруйновано, а внук воює за росію? Де житиме евакуйований із Херсонщини чоловік після ампутації обох ніг? Ми так часто чуємо «головне, що вцілів/-ла», але так мало говоримо, що після ось цього «вцілів/-ла». В Україні нині щодня нові жертви російської агресії, а в центрі уваги зазвичай ті, хто потрапив під обстріл сьогодні, постраждав сьогодні, поранений сьогодні. Наш новий випуск про те, що стається далі з евакуйованими, пораненими, літніми та немобільними. Усі спеціалізовані заклади — геріатричні, госпіси, приватні будинки для літніх людей — в Україні переповнено. «Велика родина» — волонтерський прихисток для людей старшого віку, які опинилися у скруті через війну. Його в Харкові створила відома архітекторка й авторка проєкту з реконструкції Саржиного Яру Ольга Клейтман. Тут історія кожного підопічного й кожної підопічної — драма в кількох діях. Рушаймо.

Завершили приймати заявки на Стипендіальну програму імені Вікторії Амеліної для авторів і авторок нонфікшен-літератури. Це література, яка базується на реальних подіях, фактах, дослідженнях і пережитих досвідах. Програму разом із партнерами започаткував Інститут документування і взаємодії (Institute for Documentation and Exchange, InDEx), щоби продовжити справу документування російських воєнних злочинів, яку вела Вікторія. Українська письменниця та громадська діячка загинула влітку 2023 року внаслідок ракетного обстрілу росією Краматорська. Докладніше про програму говорили з головою організації InDEx Олександрою Довжик.

Першого січня у віці двадцяти шести років на Південному напрямку загинула доброволиця Лана «Саті» Чорногорська. Вона нестямно любила Харків, пишалася Окремою службою безпілотної авіації Української добровольчої армії, що до неї приєдналася понад рік тому. Саті мала безліч варіантів, як вирішити свою долю: залишитися волонтерити в Києві, повернутися у медіа в Харкові, поїхати разом із близькими за кордон. Утім, вона обрала для себе інший шлях: подбала про безпеку рідних і свого собаки та пішла в добробат. Говорили про захисницю з побратимом доброволиці Владиславом Німаком.

Імена всіх військових, які загинули в російсько-українській війні, повинні бути увічнені. Цю думку поділяють волонтери громадських організацій «Всеукраїнське об'єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України» та «Український фонд пам’яті». Планується, що в Харкові інформація про тих, хто поліг за Україну, транслюватимуться на електронній стелі на Сергіївській площі у сквері з прапором України. Активісти почали збір даних про загиблих військових з Харкова та області. Про те, як проходить збір, чи не протирічить він офіційній політиці нерозголошення даних про кількість загиблих, як підтримувати памʼять про полеглих воїнів під час війни? Про це у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» поговорили з головою ГО «Всеукраїнське об'єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України» Мариною Поляковою та головою ГО «Український фонд пам’яті» Іванною Назаренко. Заповнити форму заявки на розміщення даних про своїх рідних, близьких, знайомих, колег, побратимів з числа загиблих захисників та захисниць України можна за посиланням: https://forms.gle/KkLFEkQLzKFiWqAs9

Роботи першого етапу конкурсу на створення меморіалу на честь загиблих воїнів спецпідрозділу ГУР Міноборони України «Кракен» представили напередодні 2026 року. Конкурс започаткували бійці підрозділу влітку, підтримала проєкт Харківська державна академія дизайну та мистецтв. З семи ескізів меморіалу, представлених на першому етапі, колегія конкурсу обрала дві, які будуть вдосконалюватись. Про роботи, представлені на конкурс, його подальші етапи в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіли ректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олександр Соболєв та професорка, кандидатка архітектури, деканка факультету «Дизайн середовища» Ірина Бондаренко.

У новому випуску подкасту «У ритмі Харкова» говорили з Поліною і Данилом про якісні зміни спільноти настільно-рольових ігор (НРІ), спричинені повномасштабним вторгненням, а також про культуру споживання контенту, переклади й те, як по-різному живе НРІ-спільнота у Європі. Вони поділилися тим, як заманити іноземного видавця на український ринок, і розповіли про терапевтичний простір для ескапізму.

І далі розповідаємо про дослідження «Прозорі міста» від Transparency International Ukraine. Команда організації вивчала, наскільки муніципалітети українських міст відкриті та прозорі в роботі з громадськістю. У перших двох випусках ми говорили про відкритість місцевої влади й доступність і прозорість інформації про гуманітарну допомогу від країн-донорок. Харків за цими позиціями посідає далеко не перші місця. Цього разу дослідження стосується надання електронних послуг у містах України. Команда оцінила роботу електронних сервісів у десяти обласних центрах, зокрема в Харкові, а також у Києві за 40 показниками. Як відбувалося дослідження? Яке місце посідає Харків за наданням електронних послуг? Чого бракує місту для якіснішої роботи електронних сервісів? Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» поговорили з аналітикинею програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine Юлією Сисоєвою.

Медзаклади та електричний транспорт потрапили під відключення електроенергії у Львові вранці 7 січня. Львівський міський голова Андрій Садовий звернувся до прем'єрки Юлії Свириденко та поліції. Що сталося та якою була реакція уряду, Садовий розповів в етері Радіо «Накипіло».

Унаслідок російського авіаудару 1 січня 2026 року в харківському екопарку загинули птахи та постраждала волонтерка. Деякі птахи вилетіли з кліток. Леви дістали стресу. Тигри, як запевняють у звіринці, не постраждали. Відновлювати колекцію птахів в екопарку наразі не планують. В якому стані тварини, чи буде повторна евакуація та чого вимагають зоозахисники від екопарку, говорили в етері Радіо «Накипіло».

Безбар’єрний міський простір починається з доступного житла. Торік коштом міського бюджету в житлових будинках Харкова встановили 64 пандуси. Спільно з Луганською асоціацією організацій осіб з інвалідністю за грантової підтримки Швейцарського фонду приватні будинки та квартири адаптують під потреби людей із травмами й порушеннями опорно-рухового апарату. Як удається зробити житло комфортнішим для людей з інвалідністю, скільки людей уже скористалися цією програмою і якою залишається потреба — про це в етері Радіо «Накипіло» говорили керівник Луганської асоціації організацій осіб з інвалідністю Микола Надулічний, шелтер-експертка й координаторка програми в Харківській області Юлія Табас, а також директор департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Харківської міської ради Олег Пуль.

Маргарита Войтенко з Барвінківської громади волонтерить для підрозділу, у якому служив її брат. Торік у січні Ігор Войтенко зник безвісти. Добровольцем він став у 2024-му, служив у 49 окремому штурмовому батальйоні «Карпатська Січ», де згодом став командиром машини кулеметного відділення взводу вогневої підтримки другої штурмової роти. Маргарита — юристка за освітою. Раніше консультувала родини військовослужбовців, згодом почала підтримувати бойових товаришів брата, організовуючи збори для підрозділів «Карпатської Січі». У волонтерстві її підтримують друзі, знайомі та односельці з Василівки Другої Гусарівського старостинського округу. Про брата, мотивацію і результати спільних зборів Маргарита Войтенко розповіла в етері Радіо «Накипіло».

Путівник Харковом, який улітку 2025 року видала в Англії архітекторка й дослідниця Євгенія Губкіна, відзначило відоме британське видання The Guardian. Путівник увійшов у десятку найкращих у списку The Guardian «2025-й у культурі» в категорії «Найкращі дизайн та архітектура 2025 року». Сама авторка сказала, що її твір — освідчення рідному Харкову й одночасно лист-прощання. Чому шлях до видання путівника видався довгим? У чому його незвичність? Що здивувало авторку під час роботи? Коли путівник можна буде побачити в Україні? Про це поговорили з Євгенією Губкіною у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».

Дарія Мерабет працювала у сфері медіа, була нашою колежанкою. Ми й досі вважаємо її вагомою частиною великої структури «Накипіло». Та майже рік тому Дарія долучилася до ЗСУ, тепер вона керує важкими бомберами у 429 окремому полку безпілотних систем «Ахіллес». Каже, що тієї версії себе, яка була до війська, вона вже не віднайде. Воля змінилася, стала зосередженішою, серйознішою, а десь — суворішою. Незабаром добігає кінця її контракт, а втім, вона відчуває, що повинна боротися і далі.

Першу половину сезону 2025/26 року театр імені Т. Г. Шевченка завершив облаштуванням безпечного приміщення і чотирма прем’єрами. Чому всі нові вистави — комедії? По що йде до театрів глядач сьогодні, за чотири роки від початку повномасштабного російського вторгнення? Як грається акторам на незвичному майданчику в рідних стінах? Що планує театр у 2026-му? Чи відзначатиме 100-річчя переїзду «Березоля» до Харкова? Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з головним режисером театру імені Т. Г. Шевченка та заслуженим діячем мистецтв України Степаном Пасічником.