Під час застуди деякі люди намагаються знизити температуру за допомогою народних методів. Наприклад, використання холодних обтирань, компресів і ванн, і «інтенсивне пітніння» під купою ковдр чи в лазні, і, звісно, чай з малиною. Та наскільки ці методи є ефективними й коли насправді варто «збивати» температуру?

Різдво — одна з найважливіших подій року в державах, де християнство є домінантною релігією. До 2023 року в Україні його переважно святкували 7 січня, за юліанським календарем. ПЦУ та УГКЦ дотримувалися цієї дати, що не збігалася з католицькою, майже всіма протестантськими та навіть більшістю православних церков. Але, наприклад, Вірменська церква святкує Різдво 6 січня. І це не календарна розбіжність — їхня «базова» дата саме така. То чому ж таки майже всі християнські церкви святкують Різдво 25 грудня?

У народному світогляді свято — найсакральніший період. Згідно з християнськими переконаннями та апокрифічними легендами, в цей час божественна сила перемагає нечисть, а злі духи проти неї безсилі. Однак в українському фольклорі натрапляємо на сюжети про те, як чорт підстерігає людей у церкві; як відьма чарує на літургії; як на Різдво покійники приходять додому і святкують свій Великдень. Звідки з’явилися такі повір’я та чому вони збереглися донині?

Святий Миколай, єпископ Мири, міста на території сучасної Туреччини, народився у далекому 270 році. Окрім того, що він був єпископом, ми маємо вкрай мало достовірних фактів про його життя. Вочевидь, він зазнав переслідувань за віру, подорожував до Святої землі й активно допомагав бідним. Святий Миколай помер 6 грудня 343 року, проживши 73 роки, що було дуже непогано як на ті неспокійні часи. Ось і все. Усі інші історії — простір для фантазії та традиції, які пов’язали життя ранньохристиянського єпископа зі спасінням моряків, крадіїв (які розкаялись) і, звичайно, дітей. Цей шлях не був простим і тривав багато століть.

Чому нам так складно жити, коли немає сонця, і як тренуватися, коли ще холодно? Що можна їсти, а що не можна? Біологиня Дарка Озерна розповідає з наукової точки зору.

Як у традиційних культурах символічно захищають спільний простір? З'ясовуємо з етнологинею Анною Ніколаєвою.

Зміни клімату впливають на те, що росте довкола. Які буденні сьогодні продукти скоро стануть для нас екзотикою?

Інтерес до української культури, її атрибутів та символів призвів до збільшення кількості публікацій і впізнаваності багатьох із них. Та якщо деякі з цих символів можуть виявитися вигаданими, сфальшованими чи сконструйованими нашими сучасниками й видаватися за більш давні? Сьогодні йтиметься про ляльки-мотанки.

Обговорюємо найбільш виразні випадки судів над відьмами, причини полювання на чарівників, наслідки таких дій. Шукаємо пояснення більш лояльного ставлення до відьом в Україні, ніж у Західній Європі.

На що нам чекати від кремів для обличчя? Щоб зрозуміти це, доведеться зануритись у дві царини: біологію і юриспруденцію.

Майже кожен стикався з ситуацією, коли хропіння іншої людини не давало заснути. Лишень згадайте подорож в поїзді з таким сусідом у купе! Цей звук може бути достатньо гучним, щоб його було чути навіть в сусідній кімнаті. Хропіння зазвичай не турбує самих хропунів — вони рідко прокидаються від шуму, який створюють. Переважно це проблема інших людей — партнерів чи співмешканців. Проте інколи хропіння є ознакою обструктивного апное, яке може мати серйозні наслідки для здоров’я. Тоді це не просто незручність для близьких, але й небезпека для самої людини.

З дев’ятого по тринадцяте червня в Ніцці тривала третя Конференція ООН з питань океану. У ній взяли участь понад сто двадцять країн, серед яких і Україна. Її мета — забезпечити набрання чинності Угоди про відкрите море, до якої долучилася й Україна. Крім того, Угоду ратифікували вже шістдесят урядів, тому незабаром Договір отримає юридичну силу. Чому ця Угода важлива для нас попри те, що ми не маємо виходу до океану, і як це вплине на українську науку?

Дослідження за останні 30 років підтверджують, що домашні тварини допомагають нам почуватися краще, знижують стрес і навіть впливають на рівень щастя. Чого ще нас навчають домашні улюбленці та як їх правильно виховувати, аби їм теж було добре?

Попит на вітаміни в Україні невпинно зростає. За даними дослідження 2019 року, лідером запитів є вітамін D (27,5%), слідом за ним йдуть вітаміни В (25,3%) і Е (21,9%). У цьому подкасті розбираємо наслідки передозування вітамінами.

Чи справді зараз у розмові з коханими військовими потрібно уникати неприємних тем і говорити лише про хороше? Що буде з парою, яка роками відкладає важливі розмови на потім? Про що варто пам'ятати у розмові з військовими? Слухайте в новому випуску «Буде тобі наука».

Трудоголізм — це не просто про понаднормову роботу, а й про страх зупинитися. У цьому подкасті з’ясовуємо, чому виникає залежність від роботи, як Кремнієва долина популяризує культ праці й до чого це може призвести.

Операції на менісках є найчастішими ортопедичними хірургічними втручаннями в США. Меніск — це хрящова прокладка, що амортизує та стабілізує колінний суглоб. Він часто травмується при фізичних навантаженнях. Як розпізнати травму меніска й чому хірургія в деяких випадках єдиний спосіб лікування?

Мовні суперечки про «чолку» чи «чубчик» лише відволікають від головного — росіянізмів, які непомітно вкорінилися в нашій мові. У цьому подкасті з’ясовуємо, які слова ми несправедливо вважаємо «неукраїнськими», коли з’явився суржик в Україні та як відрізнити його від діалектизмів.

«В житті неважливий сигнал GPS, якщо не один ти рюкзак свій несеш», — співає «Скрябін» у пісні «Місця щасливих людей». І справді навіть найважчий тягар стає легшим, коли поруч близькі. У цьому подкасті розповідаємо, чому допомагати іншим буває важче, ніж приймати підтримку, і як залишатися поруч із чужим болем, не завдаючи собі шкоди.

Міські газони покращують мікроклімат: зменшують температуру і підвищують вологість повітря в літню спеку, затримують пил і інші забруднення повітря, зменшують стрес тощо. Чому штучні газони можуть шкодити природі? Косити чи не косити? Розповідаємо про те, як варто доглядати за різними видами газонів у містах.