Молитва — це те, що ми вважаємо святим, чистим, приємним Богові. Але тут Соломон говорить про молитву, яку Бог відкидає. Тобто не кожна молитва прийнятна, навіть якщо вона звучить щиро. Бог не слухає того, хто не слухає Його.

Бог є Люблячим Батьком. Коли Він докоряє — це завжди зцілення, а не засудження. Але трагедія стається тоді, коли людина не чує, не приймає, не реагує. Соломон попереджає: коли серце не реагує на Божі докори, воно стає твердим — і тоді крах неминучий.

Бог особливо близький до сиріт, бо Його серце — це серце Отця. Піклування про сиріт — не просто добрий вчинок, а відображення Божої природи в нас.

Краще відвертий докір, ніж нещира любов.” Щирість краща за лестощі. Любов, яка не говорить правду, не спасає, а шкодить. Справжня дружба не мовчить, коли бачить небезпеку. Еф. 4:15 – “Говоріть правду в любові”.

«Як пес повертається до своєї блювотини, так і нерозумний повторює своє безглуздя.» (Притчі 26:11) У Біблії нечасто зустрічаються такі жорсткі образи. Але тут автор навмисно шокує — щоб ми прокинулися. Бо як тільки людина починає виправдовувати своє повернення до старих гріхів або способів мислення — Бог малює їй цю огидну картину: собака, що повертається до того, що щойно вивергла.

Колись листи були єдиним способом передати думки, почуття, добру звістку або настанову. Щоб лист дійшов — потрібен був хтось, хто його понесе. Іноді лист проходив сотні кілометрів, через небезпеку, бурі, холод, розбійників — але все заради того, щоб повідомлення дійшло до адресата. Сьогодні ми отримуємо повідомлення миттєво — але чи не втратили ми цінність самого послання?

Бог хоче, щоб ми вміли чекати свого часу, бути вірними у своєму місці і не намагались виглядати більшими, ніж ми є. Справжня велич не в тому, щоб підняти себе, а щоб дозволити Богові підняти тебе в Його час.

Справжня сила людини не завжди помітна з першого погляду. Неємія — чоловік, який мав високу посаду при царі, але найбільша його битва була не за владу, а за стіни Божого міста. Він плакав, молився і діяв, коли інші лише зітхали. Його сила — у поєднанні молитви та дисципліни. У новій рубриці Сторінками Біблії ми познайомимось із особливими людьми, чиє серце і боротьба можуть надихнути нас сьогодні. Починаємо з Неємії — людини, яка навчила: молитва без дії безсила, а дія без молитви пуста.”

“Справжня сила людини не вимірюється в мирний час, а проявляється у день випробувань. Але найбільший ворог цієї сили — не буря, а лінь, яка непомітно підточує нас щодня. Тому тренуйся духовно, фізично й емоційно сьогодні, щоб завтра встояти в штормі.”

Залежність завжди починається з обіцянки свободи, але закінчується кайданами. Біблія каже: «Усе мені можна, але ніщо не повинно мною володіти». Справжня свобода — не в тому, щоб робити все, що заманеться, а в тому, щоб жити під владою Христа, Який один не робить рабами, а дає життя.

Ми живемо у світі, де алкоголь рекламують як символ успіху, відпочинку, радості. Але Притчі 23 кажуть: «Навіть не дивися на вино, як воно червоніє… бо воно вкусить, як змія, і вжалить, наче гадюка» (Пр. 23:31-32). Вино не є другом, а замаскованим ворогом.

Один із найважливіших дарів християнина – чути голос Божий. Але як розпізнати його серед шуму цього світу?

Незалежність — це боротьба народу за свободу бути самим собою. Це нагадування про ціну: кров, жертви, покоління, які не здалися. Це гордість і відповідальність водночас.

Найбільші перемоги або поразки починаються в серці та думках. «Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати» (Притчі 20:5). Розумна людина вміє вичерпати — той, хто вчиться дивитися на себе і своє серце через Божу мудрість.

Чи був у вас момент, коли ви ретельно планували щось… але все пішло зовсім не так, як хотілося? Як ви зазвичай реагуєте, коли життя раптово змінює ваші плани? Що для вас важливіше: чітко йти за планом чи вміти швидко підлаштовуватися?

Ми зібрали ряд незручних, непростих запитань до ведучого програми «Сторінками Біблії», які багато хто хотів би озвучити, однак не наважуються

У кожного з нас бувають моменти коли ми шукаємо захисту від небезпеки, тривоги, страху або невизначеності. але куди ми тікаємо в такі моменти? Цей вірш нагадує що праведник тікає до імені Господа, а не до обставин, грошей, людей чи логіки.

Друг любить за всякого часу…” (Притчі 17:17 Не лише тоді, коли все добре. Не тоді, коли зручно. А завжди — у радості, буднях, поразках і святкуваннях. Як бути таким другом?

«Стримана людина краща за хоробру, і хто володіє собою, сильніший від того, хто завойовує міста.» Людина, яка контролює свій гнів, емоції, мову, бажання, — сильніша за того, хто може завоювати армію.

Ми живемо в час, коли зовнішній успіх цінується вище, ніж внутрішній стан. Але Бог оцінює людину по-іншому. 15-й розділ Притч — це дзеркало, в яке кожному з нас варто подивитись. Тут говориться про мудрість, мову, внутрішній стан, вибір шляху і, що важливо — моральний характер.