У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експертка: Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали пісні:

Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY

«Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас 

Джерелата література, використана при підготовці епізоду: 

Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185.

Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/ 

Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Грицак Ярослав. Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя. Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527.

Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282.

Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т. Т.48. Київ, 1986.

Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203.

Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199.

Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025.

Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос».  У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні. 

А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині.

Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.

Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у восьмому епізоді. А нині поговоримо про зовнішню рису, що не сприяла Франкові. Та чому навіть у творчості самого Франка вона асоціюється з негативними чи слабкими персонажами? А ще почуєте, як Франко міг одружитися з сестрою найближчого соратника Михайла Павлика та що стало на заваді? Наостанок, якій жінці поет подарував “сльозу на згадку”?

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий – Ігор Медвідь

Наукова консультантка – Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості – Оксана Кісь

Експерти – Ярослава Мельник, Ярослав Грицак

Озвучення жіночого голосу – Христина Рикмас та Зоряна Дрозда

Озвучення чоловічого голосу – Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучали пісні:

Queen “The Show must go on” //  https://www.youtube.com/watch?v=t99KH0TR-J4

Tim Minchin “Prejuduce” (Musical comedy) // https://www.youtube.com/watch?v=bTf3SqL81aE 

Gealic Storm “Irish party in third class + John Ryan’s Polka // https://www.youtube.com/watch?v=1B05ts9CxB4 

“Дід рудий, баба руда” (пісня Виборного з опери “Наталка Полтавка” слова Івана Котляревського, музика Миколи Лисенка, виконання Христини Рикмас)  

Джерела та література, використана при підготовці до подкасту

Гирич Ігор. М. Грушевський та І. Франко: громадське і приватне // https://www.i-hyrych.name/Hrushevsky/AndFranko/1Period.html 

Горак Роман. Плебанія в Лолині / Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 8. 2008. С. 66–97. 

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Денисюк Іван. Анна Павлик у житті й творчості Івана Франка / Іван Денисюк. Літературознавчі та фолькльористичні праці. Т. 2. Франкознавчі дослідження. Львів, 2005. С. 327–337.

Загірня Марія. Спогади про Івана Франка та його семйове огнище / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 602–618.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986. 

Мельник Ярослава. «Приліжна учениця», «почтенний пан професор» і «Франчиха со чадами»: дещо про взаємини Євгенії Бохенської і родини Франків // https://frankolive.wordpress.com/2024/02/25/приліжна-учениця-почтенний-пан-пр/ 

Офіцинський Роман. Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини. Ужгород, 2011.

Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). Т. ІІ. (1879–1881). Чернівці, 1910.

Попович Климентина. Спомини про Івана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.

Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 219–227.

Франко-Ключко Анна. Іван Франко та його родина. Торонто, 1956.

Франко Іван. Др. Остап Терлецький. Спомини і матеріяли / Записки Наукового товариства імени Шевченка. 1902. Т. L.  Кн. VI. 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 355–362. 

Шмега Катерина. Дискурс маскулінності у прозі Івана Франка. Київ, 2023.

Яковлєв Юрій. Анна, сестра Михайла // https://zbruc.eu/node/76065 

Яцуляк Іван. Спомин з дитинних літ Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 59–61. 

Chalabi Mona. Mapping redheads: which country has the most? // https://www.theguardian.com/politics/2013/nov/25/mapping-redheads-which-country-has-the-most 

Red Hair // https://en.wikipedia.org/wiki/Red_hair 

Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята? 

“Аби тільки вижити нам усім, дожити до внуків, щоб вони врешті могли сказати те, чого ніколи не могла сказати я: “Моя бабуся на Різдво завжди…”. Бо чиєсь завжди почнеться тільки завтра”. Як нам сформувати оте “завтра” – спільне тепле полотно українського Різдва? 

Що коли у родині не святкували Різдво? Як прийняти розмаїття різдвяних традицій у різних регіонах? І як нам у цьому допоможе новий український контент про Різдво? Слухайте в новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” з Надійкою Гербіш. 

Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA».

Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про перший досвід колядування, який вразив на все життя, про пошуки забутих колядок у наш час.

Також почуєте чарівну стародавню колядку з північного прикордоння у виконанні Нати Жижченко.

У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший епізод цього подкасту. Мова про Ольгу Франко з родуХоружинських. Це історія про дівчину зі збіднілого дворянського роду, щовиростала в атмосфері смертей, страху та насильства. Сирота зі спадковоюхворобою, що отруїла її подружнє життя та стала причиною упередження щодо неї.

Що єднало Ольгу Хоружинську з ІваномФранком? Який весільний забобон певною мірою справдився в її житті? Якуекскурсію вона провела в музеї свого чоловіка? Про все це дізнаєтесь у новомуепізоді подкасту.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експертки: Зоряна Дрозда, ЯрославаМельник, Наталія Тихолоз

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

В епізоді прозвучала пісня:

Христина Рикмас  «Летіла зозуля» (народна пісня) // https://www.youtube.com/watch?v=zfhGx0z3Xc4

Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:

Бауманн Фабіан. Розділенадинастія. Родинна історія  російського таукраїнського націоналізмів. Львів, 2025.

Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.

Житецький Гнат. Одруження ІванаФранка в Києві // // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С.227–230.

Медяник Д. В музеї Ів. Франка// Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 12. Львів, 2012. С. 67–69.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 50. Київ, 1986.

Нечуй-Левицький Іван. Хмари// https://diasporiana.org.ua/proza/7753-nechuy-levitskiy-i-hmari/

Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина І // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-1/

Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина ІІ // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-2/

Тихолоз Наталія. “Раз у неділю,раз у маю…” (до річниці Франкового шлюбу) // https://frankolive.wordpress.com/2016/05/05/раз-у-неділю-раз-у-маю-до-річниці-фран/

Трегубова Антоніна. Дещо з життяОльги Франкової // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С. 219–227

Франко Ольга. Епізоди з мойогожиття // ЛМІФ. Ор 3107.

Чернишенко Лариса. Листи ЄлисеяТрегубова до родини Франків // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 4. Львів, 2004. С. 55–153.

Чернишенко Лариса. Листи ОльгиХоружинської до Івана Франка // Науковий вісник музею Івана Франка уЛьвові. Вип. 2. Львів, 2001. С. 145–207.

П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі Зиґмунтовську). Вона стала прототипом кількох жіночих персонажок Франкових творів. А ще під її впливом народилася одна з культових українських пісень.

Що особливого було в цій жінці, що Франко так довго не переставав про неї мріяти? Про що розмовляла Целіна з Ольгою Хоружинською в домі Антонія Ув’єри? Кажуть, що поет привів цю жінку до власного будинку наприкінці свого життя, а ще просив дружину описувати красу Целіни! Що з цього правда, а що міф — слухайте у цьому епізоді.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Експерти: Олександра Салій, Богдан Тихолоз, Катерина Шмега

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІN у межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали фрагменти пісень:

Schmalgauzen "Ой, ти, дівчино, з горіха зерня" // https://www.youtube.com/watch?v=rGqklFYdNzU

Марія Бурмака "Франкова ніжність" // https://www.youtube.com/watch?v=GBphAQ5OaDo

Vivien Mort & Omana “Демони” // https://www.youtube.com/watch?v=qSWHkayDork

Джерела, використані при підготовці до подкасту:

Вороний Микола. Вибрані поезії. Київ, 1959.

Горак Роман. Целіна, родом з Трускавця. Трускавець: Франкова криниця, 1993.

Дзюбан Роман. Невідомі листи Івана Франка до Целестини Журавської-Зиґмунтовської // Україна модерна. Ч. 10. Київ; Львів, 2006. С. 161–186 // https://share.google/4YJLmjshZR4cOn2Kh

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 50. Київ, 1986.

Іван Франко. Маніпулянтка // Харків: Віват, 2024.

Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці. Львів, 2021.

Мельник Ярослава. ... І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках. Дрогобич: Коло, 2016.

Струтинська Марія. Драматична зустріч // https://frankolive.wordpress.com/2020/09/13/про-трьох-жінок-у-житті-івана-франка-об/ 

Ракочі Йосифа. Спогади про Целіну Зиґмунтовську // Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові. Львів: Каменяр, 2003, вип. 3.

Розмова з Целіною Журовською-Зигмунтовською 16 квітня і 13 травня 1940 // Відділ

рукописів Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 192 (МІФ). Спр. 35.

Папка 1: Статті і повідомлення М. Струтинської

Тихолоз Богдан. Телеграми духів (Франкові записи снів і галюцинацій) // https://frankolive.wordpress.com/2018/12/24/телеграми-духів-франкові-записи-снів/

Фрайт  Оксана. Музичне життя поезії Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. – 2008. – №. 4–5.

Франко Іван. Зів’яле листя // https://www.i-franko.name/uk/Verses/ZivjaleLystja.html

Франко Іван. Історія моєї хороби // https://zbruc.eu/node/62984

У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристойним словом до історії князівни Євпраксії, яка відкрито виступила проти імператора Генріха IV. Ви дізнаєтеся, як християнство змінювало сексуальні норми й чому у середньовіччі навіть інтимність була полем боротьби моралі, влади та уявлень про світ.

Говоримо з Наталею Хамайко — археологинею, співробітницею Інституту археології НАН України та Інституту історії й культури Східної Європи імені Ляйбніца. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищеними листами.А ще ви дізнаєтеся, як інтелектуальні ідеї визначали траєкторію життя Франка ійого коханої та чому Франко вважав, що шлях літераторки найкраще підходить дляемансипованої жінки?

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експерти: Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали фрагментипісень: Tokyo Symphonic Orchestra. Увертюра до опери Россіні «Вільгельм Телль» // https://www.youtube.com/watch?v=j3T8-aeOrbg ; Христина Рикмас «Не забудь, не забудь» (сл. Івана Франка, муз. Григорія Верьовки) – студійний запис.

Джерелата література, використана при підготовці до подкасту:

Горак Роман. Плебанія в Лолині // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 8. 2008. С. 66–97.

Горак Роман. Тричі мені являлася  любов:повість-есе про Івана Франка. Київ, 1987

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ, 2006.

Іван Франко. Документи і матеріали. 1856–1965, Київ 1966.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.

Каляндрук Тарас. Лицарський чин українського парламентаря// https://tkaljandruk.blogspot.com/2015/10/blog-post.html 

Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці. Львів,2021.

Лукіянович Денис. Листи Ольги Рошкевич до Івана Франка //Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий. Львів, 1956.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Роздольська Ірина. “Перша любов Івана Франка”: стаття МихайлаВозняка та її продовження // Українське літературознавство. Вип. 84. 2019.С. 287–318.

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенераційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археологічні знахідки — від золотих прикрас до загадкового «звірининого стилю», що приховує у собі еротичні та символічні підтексти. Ви дізнаєтеся, як уявлення про смерть, жертву та відродження перепліталися з сексуальністю, і чому еротика була невіддільною від віри та влади у кочовому світі.У новому випуску ми говоримо з Оксаною Ліфантій — археологинею, кандидаткою історичних наук та провідною науковою співробітницею скарбниці Національного музею історії України. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами?

Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології, енеоліту та бронзової доби Інституту археології Національної академії наук України.

Разом із Віталієм Васильовичем ми заглибимося у найбільші археологічні знахідки, що розкривають сексуальні практики та ритуали, пов'язані з народженням і відтворенням життя. Ви дізнаєтесь, що стояло за культами сексу та ритуальними практиками, які дійшли до нас через тисячоліття.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — в цьому випуску ми поринемо у світ сексуальної культури бронзової доби! Ведучий — Дмитро Сімонов.

У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто така жінка-соратниця? Відповіді на ці питання шукайте в новому епізоді.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий –Ігор Медвідь

Наукова консультантка – НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості – Оксана Кісь

Експерти – Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу – ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу – ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучав фрагмент пісні«My heart will go on» у виконанні Celine Dion та фрагмент Volkshymne (Народногогімну) Йозефа Гайдна // https://www.youtube.com/watch?v=dPnB6zlaqvQ&list=RDdPnB6zlaqvQ&start_radio=1  

Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ 2006.

Дорошенко Дмитро. Мої спомини про давнє минуле (1901–1914).Вінніпеґ, 1949.

Кісь Оксана. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початокХХ століття). Львів, 2012.

Медвідь Ігор. Зустріч Івана Франка з митрополитом Андреєм Шептицьким (загадки однієївізитівки) // https://frankolive.wordpress.com/2024/03/30/зустріч-івана-франка-з-митрополитом-а/

Павлик Михайло. Ребенщукова Тетяна // МихайлоПавлик. Оповідання. Чернівці, 1909. С. 21–41.

Павлик Михайло. Мій процес за«Ребенщукову Тетяну» // Михайло Павлик.Оповідання. Чернівці, 1909. С. 42–61.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової // Спогади проІ. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С.219–227.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. [Львів, близько 16 березня 1877] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48.Київ, 1986. С. 63–67.

Франко Іван. До О. М. Рошкевич. Львів, 20 вересня 1878 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 108–119.

Франко Іван. Жіноча неволя в руських народних піснях // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 26. Київ, 1980. С. 210–253.

Франко Іван. К. П. // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5075

Франко Іван. Не схиляй своє личко прекрасне // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5945

Черчович Іванна. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ– початку ХХ століття // https://uamoderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенерацційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним?

Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослідниця середньовіччя, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Разом із Стефанією ми зануримося у пенітенціали – середньовічні керівництва для священників, що зберегли найінтимніші подробиці життя людей. Ви дізнаєтеся, чому секс із безплідними жінками засуджувався, як церковні заборони скорочували «дозволений» час близькості до сотні днів на рік, і які уявлення про тіло, гріх і мораль панували в «темні віки».Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов.

Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець?

Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру суспільства, владу і культуру. Археологічні докази, етнографічні аналогії, давні Венери й сучасні питання — у цьому подкасті.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов, гість — Леонід Львович Залізняк, доктор історичних наук, професор наук НАН, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної Академії Наук України.

Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту. 

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучав фрагмент пісні «Я не люблю тебе, о ні…» у виконанні Соломії Чубай // https://www.youtube.com/watch?v=KbSrwp-G0sw&list=RDMM&index=7 

Джерела, використані при підготовці до подкасту

Маковей Осип. Дневник [записи про Івана Франка] // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 384–405.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Тихолоз Наталія. Лукія Крохмальна, спомини кухарки дому Франків // https://seedsandroots.net/spomyny-lukiyi-krohmalnoyi-kuharky-domu-frankiv/ 

Франко Іван. До Уляни Кравченко [Львів, близько 25 листопада 1883 р.] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 375–378. 

Франко Іван. До О. Ф. Хоружинської. Львів, 18 жовтня 1885 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 553–555.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. Львів, 13 березня 1895 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ 1986, С. 30–33.

Франко Іван. До А. Ю. Кримського. Довгополе, 26 серпня 1898 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ, 1986. С. 113–115.

Франко П. Іван Франко з близька. (Пʼять портретів). Львів: Накладом Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Львові. З друкарні Вид. Спілки «Діло», 1937. // Тихолоз Н. Іван Франко зблизька: спогади Петра Франка про Батька [Електронний ресурс]: ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE © : авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. https://frankolive.wordpress.com/2020/12/04/іван-франко-зблизька-спогади-петра-фр/ 

Хоружинська Ольга. Лист до [Франка І.]. [Київ] 11.10.1885 // ІЛ. Ф. 3. Спр. 1615. Арк. 293–296 // Оцифрована копія листа: http://franko-letters.lnu.edu.ua/1615.htm 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю // Спогади про Івана Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. – С. 355–362. 

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.

Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.

Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.

Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/