<p><p>Історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, підбивають підсумки року, що минає. &nbsp;&nbsp;</p></p>

<p><p>Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та &nbsp;Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.</p></p>

<p><p>30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше, &nbsp;у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи &nbsp;може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та &nbsp;Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"</p></p>

<p><p>Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула? &nbsp;Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною? &nbsp;Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного &nbsp;університету імені Бориса Грінченка</p></p>

<p> У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В</p>

<p><p>Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти &nbsp;мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.</p></p>

<p><p>1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.</p></p>

<p><p>Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький – &nbsp;гетьман, який уперше &nbsp;відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади. &nbsp;Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади? &nbsp;Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.</p></p>

<p><p>У 1253 році галицько-волинський князь Данило Романович отримав корону і титул короля Русі. &nbsp;Наскільки цей крок справді наближав його до Заходу? Яким було місце Русі Данила у системі європейських держав середини XIII століття? &nbsp;Наскільки свідомо Данило вибудовував альтернативу ординському шляху, який обрав Олександр Невський? Коли і чому Московія перебрала на себе право говорити від імені “Русі”?</p><p>Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі: Королівство Русі Данила чи Володимиро-Суздальська земля, що стала Московією? Чому Олександр Невський став центральною постаттю російського історичного міфу, а Данило Романович залишився на периферії української пам’яті? Чи не є сьогоднішня війна — у певному сенсі — продовженням того ж самого цивілізаційного вибору XIII століття? Про постать Данила Романовича та його актуальність нині говорили історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Мирослав Волощук.</p></p>

<p><p>Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного &nbsp;університету імені Бориса Грінченка.</p></p>

<p><p>Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та &nbsp;Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p></p>

<p><p>У середині XIX століття Російська імперія мріяла розділити ослаблу Османську державу, а суперечка між православними та католиками &nbsp;за доступ до святинь у Єрусалимі стала іскрою, що запалила Кримську війну. Розгром турецької ескадри в Синопській бухті шокував європейців і примусив Британію та Францію об’єднатися проти російської агресії. Понад рік облоги Севастополя закінчився нищівною поразкою Росії: вона втратила флот на Чорному морі та &nbsp;понад сто тисяч військових. Однак, сучасна російська пропаганда каже, що все було інакше. Що втокмачують у голову росіянам і наскільки це далеко від реальності? Про міфи навколо Кримської війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Галушка, дослідник історії, автор книг про минуле України та Британії.</p></p>

<p><p>Новий випуск подкасту Це було вже, в якому Віталій Ляска та Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги «Провісники Другої світової» аналізують події, які зрештою зробили можливою цю світову трагедію. &nbsp; </p></p>