Цей останній епізод подкасту «Музика розкаже» про горюнів. Є багато суперечок про походження горюнів. Одні сходяться на тому, що горюни — це російський субетнос, хтось каже, що це автохтонне населення ще з домонгольських часів, хтось наполягає на тяглості з білоруським етносом через значну кількість білоруських слів у горюнській говірці. У будь-якому разі горюни і їхня музика — дуже цікаве явище. Слухайте архаїчні зразки співочої традиції горюнів з села Линове, що в Сумській області. Там і в декількох сусідніх селах недалеко від Путивля ще досі живуть горюни. Співає Скворцова Тетяна Іллічівна 1941 року народження. Також у цьому епізоді використано два записи з платівки «Песни села Линово» , що випустила фірма «Мелодія» 1982 року.

Закарпаття славиться своєю мультиетнічністю. Один із помітних етносів у музичному світі Закарпаття — це румуни. Вони населяють Мараморощину, де живуть вже більше 600 років. Тут і досі можна почути і побачити румунську мову. Окрім мови також збереглася і музика. Хоча музикантів, що пам'ятають і грають давню румунську музику мало. Один з таких є скрипаль із Солотвина, який зветься Іван Шімон. Він разом з синами Іваном та Юрієм продовжує музичну традицію. Іван грає на зонґорі, а Юрій — на «добі» або ж барабані. Всього три інструменти, однак кожен з них має свою особливість. Дізнавайтеся більше про ці інструменти та їх звучання вже у цьому епізоді. Окрім танцювальної музики, яку грає родина Шимонів, на Мараморощині можна також почути звуки трумбети. Це інструмент за формою і звуком ідентичний до відомої гуцульської трембіти. Лише трумбети останнім часом роблять переважно з бляхи. Послухайте цей епізод і вгадайте собі, яку іншу музичну традицію нагадує ця румунська музика!

Роми живуть в Україні вже більше 500 років. За цей час у різних ромських груп сформувалися свої діалекти та музичні традиції. Зараз ромська музика, так само як багато інших етнічних музичних традицій, обросла міфами і стереотипами. Більшість пісень, що відомі як «циганський романс» і які досі можна почути в Україні від ромів, є витвором російської салонної культури. А де шукати справжню ромську музику або принаймні музику, що не піддалася впливу з півночі? Разом з Валерієм Сухомлиновим намагаємося віднайти традиційну ромську музику в Україні. Слухайте цей епізод і відкривайте для себе нову ромську музику. У цьому епізоді також використані записи з кінофільмів: Табір іде в небо, 1975 Вулиця-вдова, 1991 А також записи Шона Вільямса та Василя Довганича.

Євреї живуть на українських землях вже дуже багато століть. За цей час утворилася самобутня культура зі своїми музичними традиціями та мовою їдиш. Однак ХХ століття з війнами та голокостом майже повністю винищило єврейський світ разом з його носіями. Більшість тих, хто вижив - поступово мігрували. Тож недивно, що зараз в Україні єврейську традиційну музику можна почути переважно на святкування Рош га-Шана в Умані, а також у інших невеликих містечках, куди з’їжджаються хасиди з усього світу. Попри це, багато єврейської музики лишилося в архівах – звідти і можемо почути єврейську традиційну музику з України. У цьому епізоді слухайте: - записи з найбільшого фоноархіву у світі із записами єврейської музики на воскових валиках; - історію про знахідку касети із піснями їдиш, яку записав український фольклорист Євген Єфремов від єврейської співачки у Києві наприкінці 1980-х років.- історію про знахідку касети із піснями їдиш, яку записав український фольклорист Євген Єфремов від єврейської співачки у Києві наприкінці 1980-х років. - музику, яка спільна для українців та євреїв на Поділлі, а також пісні, які співають на святкуванні нового року хасиди в Умані. Музика використана у цьому епізоді: - записи a nign та skotshne з диску «The Historic Collection of Jewish Music 1912-1947. Volume 1 (2001)» видані за підтримки Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського, Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. - записи танців шер та фрейлехс у виконанні Державного ансамблю єврейської народної музики УССР, з платівки 1937 року.

Поряд з болгарами та гагаузами, на півдні Одеської області, проживають також албанці. Їхні предки заснували там лише одне село, але вже більше двох століть там живуть, і розмовляють албанською. Це село Каракурт у Болградьскому району. Цей заключний епізод про музику Південної Бессарабії записаний під час святкування 210 річниці цього села. Там можна було почути різну музику: болгарську, молдавську, гагаузькі і албанську. Однак останньої збереглося небагато — албанські музиканти грають музику сусідів. Пояснити цьому причину важко: можливо, музикантів було не надто багато, щоби зберегти репертуар, можливо, перипетії ХХ століття по-троху зітерли музику предків. Однак це явище вартує уваги, адже албанці грають музику по-своєму. І в цьому інтерес. Тож слухайте каракуртську музику та розповіді від музикантів із албанського села: Саксофоніст та гармоніст Михайло Русінський, який вже має майже 80 років і сім десятків років грає музику. Гармоніст і барабанщик Іван Младінов, який гаряче розповідає про своє музичне життя і спогади. Слухайте епізоди про музику болгар та гагаузів. І шукайте схоже або навпаки.

Гагаузи — це тюркомовний і одночасно православний етнос. Існує безліч теорії щодо походження гагаузів, однак відомо напевно, що вони оселилися на території Південної Бессарабії близько 200 років тому. Так само, як і болгари, шукаючи кращих умов, вони тікали з болгарських земель, перепливали Дунай і починали нове життя. Разом з гагаузькою мовою вони приносили також музичні традиції: пісні, танці та інструменти. Давні духові та струнні інструменти вже відходять — їх замінили гармошки віденського строю разом із барабаном з тарілкою. Віденський стрій особливий своєю складністю: одна клавіша при стисканні і розтисканні міху дає різні ноти. На такому інструменті грає Борис Арабаджі — директор будинку культури у селі Виноградівка. Він пам'єтає ще багато старовинних гагаузьких мелодій. Музикант старшого покоління Пантелей Гайдаржи, якому вже за 80, ще грає на традиційних духових, які він робив у молодості з очерету а пізніше — з металевих трубок. Давні наспіви лишилися переважно у записах фольклористів, а деякі видані на платівках. У епізоді використано два записи з платівки "Музыка Гагаузов" 1980 року. Пісні виконують: Єлена Дімова та Міхаіл Мечкарь Слухайте цю прекрасну музику у подкасті "Музика розкаже"

Болгари почали заселяти землі Південної Бесарабії (тепер це південь Одеської області), наприкінці 18-го, першій половині 19 століть. В ході російсько-турецьких воєн, території Османської імперії переходили до Російської імперії, де переселенцями давали наділи землі та пільги. Так утворилося містечко Болград, села Кубей, Чийшия та інші, де і досі живе багато болгар. Там можна почути локальний варіант болгарської мови, пісні, а також інструментальну музику, яку виконують на старовинних інструментах. 86-річний Степан Мінковський грає на кімєнчє - самому інструменти вже більше 100 років. Ірена Кірімікчі розповідає історію про свою бабусю і дідуся, які тікаючи переплили Дунай і оселися у селі Чийшия, де вона і досі живе. А також співає давні пісні, які співала її мама. Троє дівчат (Софія Кара, Марія Саріогло та Таня Румянцева), які вчаться у школі, відроджують болгарські традиції, вчать і співають місцеві пісні болгарською. Все це слухайте у новому епізоді подкасту "Музика розкаже"

Кримськотатарська музика має велику історію та різні жанри. До початку ХХ століття кримські татари грали на сазі, багламі, даулі, дайре, сантурі, зурнах та інших інструментах. А вже більше 100 років цю музику почали все більше і більше виконувати на західноєвропейських інструментах: скрипці, акардеоні та кларнеті. Навіть тепер у Києві, після анексії Криму, в ресторані Мусафір збираються музиканти і грають "Аграву" та "Хайтарму", а також інші кримськотатарські мелодії на цих інструментах. Як і 200 років тому, зараз також можна почути цікавий спів, що має багато мелізматики та прикрас. На відміну від українських народних пісень, які співаються в декілька голосів та акапельно, кримськотатарські співалися переважно одноголосно і часто під супровід музичних інструментів. Як це звучить - слухайте вже у цьому випуску. Грають: Серан Бердубеков, Шевкет Зморка, Акім Каракаш, Руслан Халілов Співають: Руслан Халілов та Серан Бердубеков. Використано запис мелодії "Ескі варірач" з вінілової платівки 1940-го року.

Цей епізод присвячений музиці греків Надазов'я. Маріуполь та десяток сіл біля узбережжя Азовського моря заснували греки, що раніше жили у Криму. Це сталося наприкінці 18 століття до анексії півострову Росіїйською імперією. Покидаючи Крим, греки взяли із собою також і музику, яку можна почути навіть зараз. Раніше вони грали на тулуп-зурні (схожу на волинку або українську дуду) або ж на чімане (скрипка) і дайре (бубоні), а тепер більшість музикантів використовують баян, кларнет і дайре, однак ще пам'ятають і грають старі танцювальні мелодії. А пісні співають, і навіть складають у наш час, місцевими румейською та урумською мовами. Слухайте історії та музику, яку записав у експедиції до греків Надазов'я автор подкасту Андрій Левченко. Співають: Василь Папазов, Світлана Фацино Грають: музичний гурт Охтрас (Богдан Самко, Микола Шамлі та Микола Качекан) Використано запис танцю "Агир-ава" з вінілової платівки 1991 року "Музыкальный фольклор греков Приазовья"

Фрейлекс, хора і хайтарма — можливо, ви чуєте ці екзотичні слова вперше. Це назви танців різних народів, які століттями живуть поруч із українцями та зберегли свої музичні традиції. Про що співають греки Надазовя? На яких музичних інструментах грають болгари Бессарабії? Чому в українській музиці ми можемо почути єврейські мотиви? У подкасті “Музика розкаже” на Urban Space Radio ділимося історіями та піснями, які відшукав та записав Андрій Левченко в експедиціях у різні сторони України. Слухайте і відкривайте світ музики народів України разом із нами Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду