Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)

Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).

У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.

Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи є підтримка громадських організацій та місцевих громад, які займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння

Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».

«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.  

Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій

У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»

<div data-message-author-role="assistant" data-message-id="2b

Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.

У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої

Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. 

Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.

Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства

Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)

Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)

Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).

У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року