Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я

Довкола книжки Ґжеґожа Кухарчика «Істерія і зневага. Антиполонізм у Веймарській республіці».

Про Халіну Конопацьку (1900-1989) — одну з найбільш видатних польок ХХ століття.

Про шляхтичів-«сарматів», козаків та історико-культурні уявлення в польському суспільстві про минувшину – фрагменти зустрічі й розмова з к.і.н. Йоанною Ожел (Лодзький університет), авторкою книжки «Ми, сармати».

Ґедройць вважав, що майбутня демократична Росія має прийняти суверенітет своїх сусідів. Тому порозуміння зі східними народами та діалог з російськими опозиційними середовищами розглядалися як дві сторони однієї стратегії

Про Міжнародний військовий трибунал над німецькими нацистами — розмова з професором Мареком Корнатом (Інститут політичних досліджень ПАН)

Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів — розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі).

У черговому випуску програми «Розмова» говоримо про День Незалежності Польщі, який відзначається 11 листопада, та сучасне осмислення понять свобода та незалежність держави. Світлана Мялик поспілкувалась з польськими та українськими істориками та дослідниками.

Головною метою ініціативи, яку підтримує Національний інститут свободи є підтримка громадських організацій та місцевих громад, які займаються діяльністю з метою збереження культурної та історичної спадщини польсько-українського прикордоння

Про одіссею генерал-хорунжого Павла Шандрука (1889-1979) - розмова з кандидатом історичних наук Андрієм Руккасом з Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1952 році на сторінках паризької «Культури» з’явилася «Українська хроніка». З номера в номер її автор Богдан Осадчук укладав своєрідний літопис української присутності у світі, збираючи уривки новин, сигнали з еміграції, непрямі свідчення з Радянської України. Для самого часопису рубрика мала особливе значення, адже була частиною Ґедройцевої концепції «нової політики Сходу».

«Я налаштована оптимістично і вірю, що цей процес швидко розпочнеться», - очільниця Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська у програмі «Тема дня» з ведучою Світланою Мялик прокоментувала перспективи пошукових робіт в Углах на Рівненщині.  

Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій

У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»

<div data-message-author-role="assistant" data-message-id="2b

Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.

У Варшаві історики й культурознавці дискутували про характер і національну суть культури давньої Речі Посполитої

Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею. 

Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.