Вашій увазі третя радіолекція із циклу “Україна і Литва: поруч крізь віки” кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.
226 років – з 1569-го по 1795-й – на карті Європи існувала велетенська країна від Балтики до Чорного моря, де українські козаки билися під одним прапором із литовськими магнатами, де київські митрополити сперечалися з краківськими єпископами, а короля обирали одночасно у Кракові й Вільно.
Це була держава дивовижних злетів – коли польсько-литовсько-українське військо стояло під Москвою і під Віднем – і трагічних падінь, що завершилися трьома поділами й повним зникненням країни з карти.
Разом з автором ми відкриваємо одну з найяскравіших і найсуперечливіших сторінок спільної історії України та Литви – епоху Речі Посполитої.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
У передачі «Українська Хвиля» спілкуємося з українським істориком, релігіознавцем, доктором теології, директором Міжнародного інституту Афонської спадщини Сергієм Шумилом. Він розкаже про маловідоме явище катакомбної церкви в Радянському Союзі – підпільний опір офіційній церкві Московського патріархату, яка співпрацювала з КГБ.
«Катакомбна церква – це опозиція, яка не визнавала комуністичний лад і йшла в повне підпілля, збираючись таємно по хатах», – пояснює Сергій Шумило.
Дізнайтеся, як гість передачі в дитинстві долучався до нічних літургій катакомбної церкви? Чому це явище виникало ритмічно ще з XVI століття?
Як ідеологія "русского міра", розроблена під керівництвом патріарха Кирила Гундяєва в 2005 році в "Русской доктрине", стала офіційною доктриною путінського режиму? Які паралелі з нацистською Рейхцерквою та загрози для України, Балтії й Литви? Як антивоєнні священики в Литві постраждали від Московського патріархату, але знайшли притулок у Литовському екзархаті Константинопольського патріархату?
«Ми всі ці роки не помічали, як на наших очах виростав монстр. Вони не приховували планів експансії – і ми мали б бути застереженими», – зазначає пан Сергій.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки,
Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.
У передачі «Українська Хвиля» – розмова з директором Інституту світової політики, політологом Євгеном Магдою.
Він ділиться результатами II Міжнародної гібридної конференції імені Євгена Коновальця у Вільнюсі, де експерти аналізували когнітивну війну Росії проти України, Литви та Європи.
«Війна йде не за територію, а за мізки, свідомість, історію й майбутнє», – наголошує Євген Магда. Кремль не визнає державність жодної країни регіону, а пропаганда стала системною зброєю з мільярдними бюджетами.
У Європі вона розпалює ворожнечу до українських біженців: нібито через них бракує місць у садках, ростуть черги до лікарів і ціни.
Фейки – найдешевша зброя масового ураження. Росіяни адаптують маніпуляції під кожну країну, вивчають політичне життя, мімікрують під демократію.
Чому методи Коновальця – журналіста й борця за державність – актуальні сьогодні? Як створити каталог фейків, спільний підручник історії регіону та курс медіаграмотності? Чи можна працювати на випередження, а не реагувати? І що сказати українкам у Литві, які тривожаться від інформації про російську загрозу?
«Росіяни - небезпечний ворог. Ми маємо обмінюватися з Литвою досвідом і синхронізувати відповідь», – закликає Євген Магда.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки.
Звукорежисер – Соната Ядавічієне.
Вашій увазі друга радіолекція із циклу “Україна і Литва: поруч крізь віки” кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.
Разом з автором ми охопимо історічні події XI-XVI століть.
Дізнаємося, зокрема, як і коли сформувалася державність на литовських і українських теренах?
Яку роль і значення мали постаті першого і єдиного литовського короля Міндовга, великих князів Ґедемінаса, Альґірдаса, Ягайла і Вітаутаса?
Чому битва при Синіх Водах та Ґрюнвальдська битва стали вирішальними?
Що таке “золота доба” Великого Князівства Литовського, та як склалася доля ВКЛ після укладення Люблінської Унії?
У другій частині лекції-бесіди піде мова про початки державності Русі, добу випробувань після Ярослава Мудрого і створення
Галицько-Волинської держави.
Разом поміркуємо, у чому полягав метакультурний феномен Литви, як дух київської традиції вплинув на розвиток литовського суспільства, та як литовці та українці торували спільний європейський шлях?
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Колаж - Олена Головатенко.
Майже рік тому, в грудні 2024-го парохом Церкви Пресвятої Трійці та настоятелем Василіянського монастиря УГКЦ у Вільнюсі став отець Йосафат Попович.
Його приїзд до Литви і призначення - справжня подія для вірян, адже храм Пресвятої Трійці має не лише багатовікову історію, а й є активним осередком українства у Вільнюсі.
Рік керування церковною громадою і життям монастиря - це вже певний досвід. Яким він став для його настоятеля? Які проблеми доводиться долати і що радує серце душпастиря українських вірян, говоримо в “Український Хвилі” з отцем Йосафатом Поповичем.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Вашій увазі перша радіолекція із циклу “Україна і Литва: поруч крізь віки” кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.
Чому коректно говорити балтійські держави або Балтія, а не Прибалтика?
Де проходять географічні межі Балтії? Чи можна виділити історичні регіони країн Балтії?
Якими були балтські племена, і яка склалася їхня історична доля?
Хто склав основу литовського етносу? Яким богам поклонялися предки сучасних литовців?
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
З нагоди Дня учителя на гостинах в “Українській Хвилі” династія українських вчителів - мати і доньки - Олена Чабанова, Тетяна Степановська та Антоніна Діденко.
Всі вони зі своїми сім'ями знайшли порятунок від війни у Вільнюсі й працюють разом в одному колективі - Міжнародній українській школі Литви. Тут же навчається і третє покоління родини - онуки пані Олени.
З нагоди професійного свята говоримо з освітянками про те, як не розгубити любов до дітей та душевне тепло у час війни. Що нового і корисного дав досвід вчителювання у Литві? Чому не варто нарікати на сучасну юнь, і як підібрати “ключики” до учнів, чиє дитинство обпалила війна? Чим унікальна Міжнародна українська школа Литви, та про що мріють українські вчителі за кордоном?
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Фото - Олег Головатенко.
У новому випуску на LRT Klasika запрошуємо в подорож світом українських і литовських колискових – мелодій, сповнених материнської любові, вікової мудрості та сили оберегів. Ці пісні заспокоюють дітей і дорослих, зберігаючи історію, традиції та душевний зв’язок поколінь.
Ви почуєте, чому «Ой ходить сон коло вікон» у стала улюбленою українською колисковою. Литовська «Čiūčia liūlia dukrytėla» заворожить своїми архаїчними інтонаціями, полтавська «Люлі-люлі» перенесе до степового спокою, а «Šeduvos krašto lopšinė» відкриє ритм литовського села Шедува.
У передачі звучать також сучасні інтерпретації давніх народних колиханок, виконані як на канклесі, так і в поєднанні з джазом і електронікою.
Також ви дізнайтеся, як українські мами співають колискові в бомбосховищах, заспокоюючи дітей під час обстрілів, а литовські етнографи зберігають регіональні мелодії, записані ще в XIX столітті. «Колискові – це музика, що лікує душу та єднає покоління», – зазначає ведуча Олена Головатенко.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки. Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.
Бандуристка Алла Черес розповідає, як у 7 років обрала бандуру, що стала покликанням всього життя, і як у 2022-му році врятувала цінний інструмент з Ірпеня.
У Литві вона грає українські пісні на концертах – від домашніх до саміту НАТО, зберігаючи та поширюючи українську культуру.
«Бандура – це місток до наших сердець, де б ми не були», – каже Алла. Вона розповідає, як музика стала її способом підтримки українців за кордоном і як вона вірить у силу культурної дипломатії: «Музика не потребує перекладу, вона допомагає нам очиститися від важких емоцій і відчути надію».
Мисткиня ділиться досвідом виступів у Швеції та Іспанії, участю в проєктах «Недільний камертон» і «Амбасада українських сенсів», а також співпрацею з литовськими митцями.
У виконанні Алли прозвучать улюблені українські пісні. «Бандура – це струна, що відгукується в душі, єднаючи нас незалежно від того, де ми є», – каже Алла Черес.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки, Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.
У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika – розмова з фотохудожницею, поетесою та перекладачкою Світланою Дідух-Романенко.
Вона презентує портретну фотовиставку у Будинку Беатріче у Вільнюсі, присвячену сильним українкам, які знайшли себе в Литві. «Я хотіла показати, що українки – розумні, талановиті, професійні», – зазначає Світлана.
Як українська емоційність контрастує з литовською стриманістю? Світлана ділиться, як їй бракує щирих розмов, але вона цінує литовську повагу до особистих кордонів. Зворушливою є історія її сина Ігоря, підлітка з особливими освітніми потребами, який адаптувався до життя в Литві за підтримки місцевої медичної системи.
Чому музей Беатріче став таким особливим для виставки? Які історії героїнь вразили авторку? Як Світлана через фотографію та поезію розповідає про Україну? І чи не замовкла її поезія на чужині?
«У любові немає адреси, та завжди є дім», – звучить у її віршах, сповнених українського духу.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки,
Звукорежисерка – Соната Ядавічієне.
У передачі «Українська Хвиля» на Радіо LRT Klasika спілкуємося з директоркою Міжнародної української школи Литви Оленою Внуковською.
Вона розкаже про унікальну модель освіти, яка дозволяє українським дітям навчатися за українськими програмами в п’яти містах Литви – Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї та Паневежисі.
«Наша школа – це не гетто, а місток між Україною та Литвою. Ми вчимо дітей бути українцями, але й поважати литовську культуру», – підкреслює Олена Внуковська.
Дізнайтеся, як школа запровадила предмет «Захист України», який викладає колишній фронтовик?
Чому до школи їдуть нові вчителі з Грузії, Польщі, Німеччини?
Де в Литві запрацюють суботні школи МУШ?
Чому на часі відкриття українського дитячого садка?
Як колектив освітян бореться з російськими наративами?
«Мова – це зброя в інформаційній війні. Ми даємо дітям найважливіший вибір – бути українцями», – зазначає пані директор.
Ведучі – Олена та Олег Головатенки,
Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.
Як хор «Гомін» підкорив Україну 30-секундним відео в TikTok? Чому творча невдача керівника хору Вадима Яценка в минулому стала запорукою його успіху тепер? Завдяки чому на концерти колективу ходять навіть ті, хто був байдужим до хорового мистецтва?
У новому випуску «Української Хвилі» ми розповідаємо про феномен Львівського хору «Гомін», який сміливо поєднує українську класику, народні пісні та сучасні хіти.
Дізнайтеся, як «Гуцулка Ксеня», «Коханий», «Місто спить», «Червона троянда» та інші улюблені шлягери ХХ століття зазвучали по-новому завдяки сміливим аранжуванням та енергії 25-ти вокалістів.
Слухайте про шлях колективу від гастролей Європою до звання «Найкращий хор України» та плани записати антологію Миколи Леонтовича до 150-річчя композитора.
Ведучі – Олена і Олег Головатенки,
Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.
Ганна закохалася у Вільнюс заочно. А коли вперше приїхала до цього міста - зрозуміла, що опинилася вдома і хоче жити саме тут.
Цю мрію здійснила, як і решту своїх сміливих мрій.
Вивчила литовську мову, стала студенткою Вільнюського університету і міністром інтеграції мистецької республіки Ужупіс.
Про свій надихаючий шлях та те, як знайти щастя в Литві, Ганна Голуб ділиться у щирій, теплій розмові в студії “Української Хвилі”.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Як українська весільна пісня «Де б я не їхала, де б я не йшла» стала російською «Выйду на улицу, гляну на село» і мелодією гри «Тетріс»? Чому махновську пісню переробили в радянську «блатну», а мелодію Миколи Лисенка заховали в гімні СРСР?
У заключному випуску радіоциклу «Пісні, вкрадені Росією» ми розповідаємо про привласнення українських пісень, спираючись на дослідження кандидатки історичних наук Лесі Горошко-Погорецької.
Спецпроєкт «Пісні, вкрадені Росією» розповів історії пісень, які росіяни видавали за свої. Слухайте на завершення про оперету «Весілля в Малинівці», яка втратила українське звучання, щедрівку «Добрий вечір тобі, пане господарю», яку також спробували привласнити росіяни, та фортепіанні варіації Франца-Ксавера Моцарта на тему української пісні «У сусіда хата біла».
Ведучі – Олена і Олег Головатенки,Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
“Священная война”, “Поручик Голицын”, “Дым сигарет с ментолом” - ці пісні свого часу лунали з ефіру, сцени та програвачів. І мало хто знав, що всі вони мають українське походження і поцуплені росіянами.
У цьому випуску спецпроєкту ми розкажемо, що саме і як було вкрадено.
Це не просто музична археологія. Це розмова про те, як працює культурна окупація: тривала, послідовна, без вибухів, але з переписаними мелодіями.
І поки українські пісні спотворювали або привласнювали, вони виживали - в архівах, спогадах, народному співі. Тепер ми повертаємо їм правду і голос.
Слухайте - буде впізнавано, несподівано і дуже на часі.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Lina Dainienė.
У новому радіоциклі “Пісні, вкрадені росією” ми розповідаємо про українські пісні, які протягом десятиліть російська пропаганда або привласнювала, або подавала як частину власної культури. Часто - з новим текстом, у новому контексті, із замовчуванням справжнього походження.
У першому випуску звучать історії пісень “В саду осіннім айстри білі”, “Чуєш, мій друже, славний юначе”, “Ой, мороз, мороз”, “Комарик”, “Любо, братці, любо”, “Розпрощався стрілець”. Ми простежуємо, коли і де вперше ці пісні з’явилися, як змінювались і як потрапили до радянського чи російського репертуару.
Подаємо архівні матеріали, свідчення дослідників, а також думки українських музикантів, які повертають цим пісням первісний зміст і звучання.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Lina Dainienė.
9 липня 2025 року відійшов у вічність видатний український композитор Ігор Поклад. З цією непоправною втратою серце України обірвалося на ноту, адже на його піснях виросли кілька поколінь.
Ця передача - присвята світлій пам'яті митця. У ній ми пригадаємо основні віхи життя і творчості Ігоря Поклада - від народження в евакуації під час Другої світової до історії порятунку композитора з окупації під час нинішньої російсько-української війни.
Також прозвучать спогади рідних і близьких маестро, пісні його авторства, що стали шедеврами української естради.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Свою першу книжку українська письменниця Валентина Кирилова написала у Вільнюсі. З того часу вона започаткувала традицію: писати перше речення кожного нового твору саме в цьому казковому місті.
Про книги, написані під час великої війни; про те, як авторка достукується до сердець українських підлітків, допомагаючи своєю творчістю переживати травми сьогодення; про історію давніх прикрас, що оживає на сторінках у пані Валентини, і навіть спойлер ще ненародженої книги, - все це в передачі “Українська Хвиля”.
Розмова приправлена смачними ексклюзивними “родзинками”, сонячним оптимізмом і невичерпною енергією авторки.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičuenė.
Як музика зцілює рани війни? Чи здатна скрипка промовити до серця гучніше за повітряну тривогу?
В “Українській Хвилі” на радіо LRT Klasika - Мирослава Которович, видатна українська скрипалька, заслужена артистка України, педагог і промінь світла для шанувальників музики - від Києва до Вільнюса, від Харкова до європейських столиць.
Разом із нею говоримо про силу музики у часи великої війни за незалежність України, про натхнення, яке народжується попри біль, і про мистецтво як спосіб виживання.
Мирослава Которович виступає на найбільших сценах України та Європи, реалізує мистецькі проєкти, а ще встигає ділитися знаннями та натхненням у майстер-класах для дітей.
У душевній розмові з мисткинею - про Харків і Вільнюс, історію легендарної родини Которовичей і литовські партитури, особисті виклики і колективну травму нації. А ще - про концерти в укриттях, про викладання у вимушеній еміграції та майбутні мистецькі задуми.
Це більше, ніж інтерв’ю. Це зустріч із музикою, яка не лише звучить, а й допомагає жити.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.
Цей музичний випуск передачі “Українська Хвиля” - яскрава історія француза, народженого в Бельгії, який всім серцем полюбив Україну. Та так, що не лише вивчив її солов’їну мову, а й переїхав жити до України, заспівав українською зі сцени, популяризуючи українську культуру та пісенні традиції, а з початком повномасштабної війни став активним волонтером.
Це франко-український співак Поль Манандіз.
У передачі звучать пісні в його виконанні, цитати митця та розповідь про життя і творчість.
Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.