Гості випуску – Лариса Довга й Марія Лігус («УКультура»). Ведуча – Влада Давіденко.
Говоримо про те, як із досвіду онлайн-викладання та багаторічної роботи з історією культури виникла платформа «УКультура» — як жива альтернатива нудним і некоректним курсам.
У фокусі:• що таке справжній академізм і чому прості формулювання важливіші за «псевдонауковість»;
• великий шкільний проєкт «Культура. Школа для українських підлітків»;
• робота з мультиетнічними класами та цикл «Мапа своїх»;
• як говорити про травму, війну й складні теми без спекуляцій;
• чому важливо чесно працювати з радянською спадщиною та історією ХХ століття.
Гість випуску – Олександр Савчук, кандидат філософських наук, викладач Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, засновник, власник і головний редактор видавництва «Видавець Олександр Савчук».
Ведуча – Влада Давіденко.
«Деякі книжки просто мають існувати.
Бо без них наступні покоління знову відчувають, що починають усе з нуля».
📚 У розмові говоримо про:
▪️ Як з особистого запиту на «книжки, яких бракує мені самому» виросло видавництво, що працює з українською гуманітаристикою – від мистецтвознавства до філософії та історії.
▪️ Чому сьогоднішня модель роботи «малими накладами з додруком» дозволяє поєднувати ідеалістичну місію із практичним розрахунком.
▪️ Харків до 2014-го і після 2022-го: як змінюється міський культурний контекст, запит на українську книжку та «видимість» українознавчої гуманітаристики.
▪️ «Українську Атлантиду», забуті й напівзабуті імена – від Шевельова до Таранушенка – та те, як видання архівних досліджень допомагають відновлювати нашу візуальну й інтелектуальну уяву про красу по-українськи.
▪️ Філософську та культурологічну складову видавничих проєктів: як тексти минулого формують практичну чутливість, світогляд і здатність адекватно реагувати на виклики сьогодення.
▪️ Дефіцит фахівців в українській гуманітаристиці, «випавше покоління» й те, чому без живого середовища, семінарів, курсів та спільнот книжка не працює на повну силу.
▪️ Співпрацю з музеями, архівами та бібліотеками як фундамент видавничої роботи – і відповідальність за медіацію унікальних рукописних та візуальних матеріалів.
▪️ Знамениту формулу «90% роботи роблю самостійно»: як не вигоріти, чому питання делегування в малому видавництві ніколи не буває простим, і яких молодших колег Олександр шукає поруч.
У цьому епізоді «Життя Спільноти: Суспільні трансформації» говоримо про суспільну трансформацію, як про глибинну зміну форми людської цивілізації. Від первісних суспільств до виробничої цивілізації – і до того рубежу, на якому ми опинилися сьогодні.
Біля мікрофона Ілля Давіденко та наш гість СергійПролеєв, філософ, доктор філософських наук, професор та завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.
Розмова записана на тлі чергового гучного корупційного скандалу та постійного інформаційного шуму – тож ми пробуємо зрозуміти, що відбувається з українською політичною культурою, ідеологіями та демократією сьогодні.
Запрошені гості – Всеволод Хома, Герман Вихор і Дарина Радченко.
У випуску:
• корупційні скандали не лише мовою обурення, а й мовою політичної філософії.
• мемна культура, TikTok, телеграм-канали й «інтернет-приколи» як нові канали політичної соціалізації – занепад політичної культури чи її зміна?
•чому авторитарні режими здаються «стабільнішими», а демократія здає свої позиції.
• чи може Україна дозволити собі культурну й політичну ізоляцію.
• Українська політична культура між провінціалізмом і глобальною залученістю: чому замикання лише на «своєму» продукті недостатньо, якщо ми хочемо бути суб’єктами, а не спостерігачами змін.
Вдячні Ukrainian-Danish Youth House за надання студії для запису подкасту. Також дякуємо музиканту NONTHENSE за музичне інтро та аудіомонтаж.
«Видавництво – це не лише бізнес. Це культурна інституція, що формує інтелектуальні основи держави».
Гість – Андрій Вишневський, директор видавництва «Основи».
Ведуча – Влада Давіденко.
📚 У розмові:
▪️ Як у 1992-му Соломія Павличко та Богдан Кравченко започаткували видавництво, що стало частиною процесу українського державотворення.
▪️ Як “Основи” перекладали тексти, які творили інтелектуальний фундамент модерного світу – від Гіденса до Мілля, Ролза й Берліна.
▪️ Чому сучасна команда видавництва сприймає “Основи” як спадкоємицю цілої культурної традиції – і водночас як лабораторію нових ідей.
▪️ Про три етапи розвитку “Основ”: академічні 1990-ті, експериментальні 2010-ті під керівництвом Богдани Павличко та теперішній період відродження.
▪️ Як сьогоднішнє видавництво формує коло нових перекладачів, продовжує працювати з класиками, перевидає унікальні тексти (від Підмогильного до Йогансена) й відкриває простір для сучасної української літератури.
▪️ Про філософську «чорну серію», історико-соціальну «зелену серію», театральні артбуки, перевидання Гельвеція та нові книжки Арент, Йаель Тамір і Форстера.
▪️ Чому дизайн книжки для «Основ» – не лише форма, а спосіб мислення: від «Казок Андерсена» до сучасних візуальних колаборацій.
«Кіно – це не інструмент, це спосіб мислення. І образ працює тоді, коли залишає простір для співтворчості глядача».
Гості – Андрій Полешко та Андрій Морозов, співзасновники (кіно)журналу «Край».
Ведуча – Влада Давіденко.
🔹 Про що говоримо:
▪️ Де проходить межа між мистецтвом і пропагандою – і чому кіно втрачає здатність мислити, коли перестає бути вільним.
▪️ Як фільм може торкатися архівного факту й виходити за його межі.
▪️ Чому ідеологізація вбиває живий образ.
▪️ Як звук, монтаж і «порожні проміжки» створюють простір для мислення.
Чому серіал іноді краще тримає множинність сюжетів, ніж повний метр.
🔹 У розмові – приклади «Малевича», «Будинку “Слово”», «Зони інтересів» Ґлейзера, «Оппенгеймера», «Наполеона», а також класика Кіри Муратової.
Проєкт «Край» – офлайн кінопростір, семінари, лекції й журнал, що досліджує перетин філософії та кіномислення.
https://www.krai-journal.com/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAadYMrUKP16bLVf4JLxNVQUfyCxIuW4LPmLLuj20XfL3hKEO6k9Yef1GgaS7Dg_aem_Y7QyOYj_FXa6vl309yjNYw
У студії – Влада Давіденко, Стефанія Сидорова та Микола Федяй.
Розмова – про переклад есею Ольги Бурлюк «Відсіч потрійному комплексу меншовартості в академії: автоетнографія», здійснений Стефанією, і про те, як українські дослідники шукають свій голос у глобальній науці.
🔹 Про що говорили:
Про колоніальність у науці, «українську периферійність» і те, як після 2022 року змінилося сприйняття України. Але передусім – про відповідальність науковця: що, якою мовою і для кого ми говоримо.
Чи можна відкрити нову історію філософії з одного клаптика паперу? Чому українські архіви приховують сюжети, які ще тільки чекають на своїх дослідників? І чи здатна свобода дослідження змінити наше уявлення про минуле?
У новому епізоді «Podcast Sententiae.Ars-Podcast» Ілля Давіденко говорить із Мариною Ткачук – історикинею філософії, професоркою НаУКМА і дослідницею архівів XIX–XX ст.
У цьому епізоді ArS-Podcast Влада Давіденко говорить з Едуардом Андрющенком — істориком, дослідником архівів радянських спецслужб і автором бестселера «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Vivat, 2023) – про те, як працюють архіви, чому вони змінюють наші уявлення про XX століття, і як із документів народжуються книжки.
У випуску:
▪️Шлях до архівів: від університетських тем до «занурення з головою» в Галузевий архів СБУ після законів 2009 і 2015 років.
▪️Доступ кожному: як сьогодні запитати справу дистанційно і чому українська модель відкритості архіві вигідно відрізняється від багатьох інших.
▪️Де шукати документи: СБУ, СЗР (розвідка), регіональні фонди та ідея Архіву національної пам’яті.
▪️Як обирати сюжети: не за «гучним ім’ям», а за силою історії – від абсурдних вироків до реальних шпигунів.
▪️Віктор Петров (Агент «Іванов»): що відкрили донесення — між виживанням у терорі, кар’єрою та довгими тінями на біографіях сучасників.
▪️Історик і оцінки: «прокурори», «адвокати» й відсторонені наративи – чому потрібен плюралізм підходів без маніпуляцій документами.
▪️Поради молодим дослідникам: новизна поруч; у фондах – тисячі недоторканих справ; сміливість і методичність винагороджуються.
Новий епізодом «Sententiae. Життя Спільноти» – бесіда Влади Давіденко з Юлією Найдич та Анастасією Тарасовою про Літню школу-2025 в Ужгороді: як тема «Метафізика дії» перетворилася на тиждень живого діалогу, спільних практик і міжнародного нетворкінгу.
У випуску:
• Навіщо і як народжувалася школа. Від ідеї інфраструктури трансформаційних досліджень «Третій поверх» до формату, де теорія зустрічається з дією.
• Що відрізнило Ужгород-2025 від Луцька-2024. Більша міжнародна участь, ширша географія викладачів та чіткий фреймворк «метафізики дії», що об’єднав усю програму.
• Ганна Арендт як спільний герой. Трилогія людської активності, «банальність зла» і фокус на тому, як ідея стає практикою.
• Критерії добору лекторів. Поєднання академічної якості та реальної діяльності: від теології й політичних студій до сучасних культурних практик.
• Creation part. Доповіді учасників, спільні воркшопи й зворотний зв’язок як інфраструктура зростання.
• Місто як співучасник. Знайомство з Ужгородом через духовні та культурні лінії, спів як спільна практика, увага до простору й людей.
• Нове поняття – gapability. Спроможність заповнювати прірву між теорією та практикою; дослідник як агент трансформації, а не лише спостерігач.
Новий епізод рубрики «Sententiae. Життя Спільноти» – розмова Всеволода Хоми з Іллею Давіденком про те, чим є філософія в Україні сьогодні: між університетом і публічною сферою, між минулим і майбутнім, між принципами й практикою.
У випуску:
- Філософія як «надлишок», що робить життя по-справжньому людським – і чому саме тому вона потрібна під час війни.
- Від державної до суспільної філософії: роздержавлення, нові формати взаємодії з бізнесом, медіа та громадами.
- Ідеологія: принципи vs приписи. Чим демократичні порядки відрізняються від тоталітарних – і яку роль тут відіграє мораль.
- Рефлексія 30 пострадянських років: інституційна інерція, трансформація й потреба в стратегуванні змін.
- Ролі філософа сьогодні: «доглядач дискурсу», викладач, дослідник, порадник – і учасник демократичної дискусії.
- Спільнота як мережа дії: чому зустрічі, семінари й книжкові кола – це не дозвілля, а інфраструктура громадянської участі.
Це розмова про відповідальність за свій час і голос, про культуру як інвестицію в довгу перспективу – і про те, як ми разом творимо середовище, де сенс переходить у дію.
Другим епізод розмови Всеволода Хоми та Германа Вихора в межах серії про навчальну програму «Практична філософія». Говоримо про підсумки літа, новий досвід і плани спільноти Sententiae на осінь.
У випуску:
• Чому практична філософія — не абстрактна теорія, а реальний простір для молодих дослідниць і дослідників.
• Як працюють три напрями програми: інтенсиви з іноземними лекторами, книжкові огляди та тематичні семінари.
• Чому книжковий огляд у 3–4 сторінки може стати квитком у глобальну наукову дискусію.
• Які виклики стоять перед молодими публічними інтелектуалами в Україні.
• Яким може стати дослідницький центр практичної філософії у найближчі роки.
У новому епізоді «Sententiae. Книги» разом з Вʼячеславом та Ларисою Брюховецькими говоримо про одну з найзагадковіших постатей української культури XX століття – Віктора Петрова.
Приводом для цього випуску стала книга «Віктор Петров у двобої з Левіафаном» – підсумок 15-річних досліджень в архівах Нью-Йорка, Києва та Мюнхена, а також аналізу листів, спогадів і непрямих свідчень.
У цьому випуску говоримо про:
– подвійність Петрова як мислителя і діяча спецслужб;
– його стосунки з Зеровою, Шевельовим, Косачем, Довженком;
– літературну майстерність і філософські інтенції;
– що означає «двобій з Левіафаном» і чому це досі актуально.
У новому епізоді ArS-подкасту говоримо з антропологинею та дизайнеркою Аліною Артюх – донькою Мирослава Поповича.
Як це – зростати поруч із відомим філософом? У розмові звучать рефлексії про ментальну свободу, батьківство як філософський досвід, щоденні побутові діалоги та політичні вибори. Це епізод про гідність як життєвий принцип, а також про силу непафосної, але глибокої опозиційності в тоталітарному суспільстві. А ще – про дружбу, кухню як філософський простір і книжку «Червоне століття», яка є вельми актуальним читанням для українців сьогодні.
У новому епізоді подкасту «Sententiae. Розмова про українознавство як дослідницький напрям» Ілля Давіденко спілкується з Тарасом Кононенком — доктором філософських наук, завідувачем кафедри історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка — про українознавство як міждисциплінарне дослідницьке поле. Вони розглядають українознавство не як окрему дисципліну, а як складну інтелектуальну конструкцію, що поєднує історію, філософію, мову, культуру й соціальні науки.Особлива увага приділяється інституціалізації українознавчих студій — від діаспорних ініціатив ХХ століття (Прага, Мюнхен, Гарвард) до сучасних українських академічних осередків. Розмова також порушує важливі теми: вплив війни на самоідентифікацію, філософські засади осмислення України як ідеї, а також ризики колоніального спотворення гуманітарного знання.
У новому епізоді подкасту «Sententiae. Книги» філософ Віталій Терлецький розповідає про українське видання книги Маркуса Вілашека «Кант. Революція мислення», яку він перекав українською. Видання стало важливою подією ювілейного року Канта в Україні.
У розмові Ілля Давіденко з Віталієм Терлецьким обговорюють такі питання:
- Чому ця книга є унікальною для українського читача?
- Як есеїстична структура книги ламає уявлення про Канта як «нудного» філософа, натомість відкриває його як живого, глибоко особистісного мислителя, що говорить про свободу, відповідальність і сучасний стан світу?
- Чому починати знайомство з Кантом саме з його практичної філософії — це не помилка, а, певно, найточніший спосіб відчути його живу думку про свободу, мораль і дію?
Висловлюємо вдячність Українсько-данському молодіжному дому за надання студії для запису подкасту! Також, дякуємо @nonthense8367 за створення музичного інтро до подкасту та аудіомонтаж.
У новому епізоді подкасту «Sententiae. ARS-подкаст» дослідник Микола Федяй розповідає про свою участь у міжнародному проєкті Polonica Philosophica Orientalia, що присвячений вивченню філософської спадщини Речі Посполитої в українському, польському, білоруському та литовському контекстах.
У розмові Ілля Давіденко з Миколою Федяєм обговорюють такі питання:
- У чому полягає унікальність етичного курсу Михайла Козачинського як джерела для вивчення філософської освіти XVIII століття?
- Як критичне видання дозволяє побачити інтелектуальну працю викладача філософії через зміни, адаптації та цитати з європейських джерел?
- Чому повернення таких текстів у науковий обіг — це важливий крок до подолання уявлень про периферійність української філософії і відновлення Києва як інтелектуального центру ранньомодерної Європи?
Висловлюємо вдячність Українсько-данському молодіжному дому за надання студії для запису подкасту! Також, дякуємо @nonthense8367 за створення музичного інтро до подкасту та аудіомонтаж.
У пілотному випуску подкасту «Sententiae. Практична філософія» Всеволод Хома й Герман Вихор розповідають про запуск освітньої програми для молоді. Обговорюють, як філософія після Революції Гідності стала частиною ширшого суспільного зсуву — від зростання інтересу до гуманітаристики до підтримки меценатів нового покоління. У центрі розмови — потреба оновлення філософського середовища та формування спільноти, здатної мислити публічно й актуально.