У цьому випуску говоримо про книжку, яку можна вважати найдобрішим поглядом на українське село в нашій літературі. Довженко працював над повістю чотирнадцять років. Книжка входить у списки знакових творів української літератури. Попри те, що невелика, вона розчулює, смішить і викликає сльози. А ще – примушує думати: про село, про долі людей, про дитинство і про великий світ, у якому вміщаються велична краса природи і просте людське горе. Говорили з акторкою і режисеркою Христиною Урсуляк, яка створює виставу за мотивами повісті. 🔺 Слухайте, коментуйте та підписуйтесь: https://linktr.ee/t_chytannia 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗 https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗 https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585

Обговорюємо, як ця книжка поєднала християнський символізм, кельтську міфологію та куртуазну романтичну культуру в унікальному тексті, сповненому величі осені Середньовіччя.

Оповідання Олександра Кониського "Доля одного письменника", яке ми пропонуємо послухати, досить песимістичне. Та це тільки на перший погляд. Уважний читач помітить і багато світла, особливо в тій частині, де йдеться про університет.

Якщо коротко, то це роман про жінку, яка попри те, що є головною героїнею, постійно мириться із тим, що дає їй життя. І хоча дає воно зовсім мало, (а частіше відбирає), Дженні любить і хоче любові.

Поема з глибокого середньовіччя, яка дійшла до нас випадково: єдиний відомий рукопис ледь не згорів. Наразі це найдревніша відома нам пам'ятка давньої англійської літератури.

Обговорюємо забуту й відроджену українську класику - роман у діалогах "Старе гніздо й молоді птахи" Василя Мови.

Це стаття-передмова Івана Франка, написана у 1882 році. Про самого "Фауста" тут сказано небагато, натомість чимало міркувань про роль і місце писемності у суспільному житті.

Говоримо із редакторкою про редагування.

Генрі Філдінг радить авторам красти правильно.

Габріель Гарсіа Маркес — «Сто років самотності» Як розуміти "Сто років самотності"? Чи справді це метафоричний опис Латинської Америки? Чи не забагато Аркадіо-Ауреліано на квадратний метр? Чому цей реалізм - магічний? При чому тут Алехо Карпентьєр і Хуан Рульфо? Слухайте на здоров'я!

Іван Франко залишив нам працю про те, що зазвичай називають психологією творчості. "Із секретів поетичної творчості" (1898) - виняткова річ: у ній геніальний поет ділиться міркуваннями й секретами творчості. Поговорили про це з психоналітиком.

Автор цієї статті - відомий український літературознавець, критик і перекладач. Рудницький, ілюструючи думку прикладами з історії літератури, показує, що талант не є чимось усталеним, вічним і постійним. Навпаки, його слід берегти, розвивати, вдосконалювати. А те, що людина талановита, означає не тільки схильність, але й виховані працею вміння й майстерність.

Поговорили про класику кіберпанку в літературі - роман Вільяма Ґібсона "Нейромант"

Сильвія Плат "Під скляним ковпаком" (1963) Єдиний роман Сильвії Плат, завдяки якому її ім'я асоціюється з хворобою, складним життям і трагічною смертю. Це одна з перших справді популярних книжок про депресію не тільки в американській, але й світовій літературі. У типажі головної героїні, Естер Грінвуд, неважко впізнати саму письменницю. Проте не слід розглядати життя авторки виключно на основі роману. Неправдивим є образ Сильвії Плат і у поп-культурі - як дівчини, що страждає і не вміє чи не може радіти життю. А от як варто аналізувати творчість Сильвії Плат, хто така Естер Грінвуд і чому вона саме така, як ставилась до свого часу письменниця і що він міг їй запропонувати, і, головне, чому цей роман про депресію не є депресивним, - про це поговорили у новому випуску із Олександром Гаввою. Ми не фахівці у питанні депресії. Нас цікавить літературний твір і його зв'язок із проблемами часу, а також дві історії: героїні та авторки. Тому ні в якому разі не сприймайте наші слова, що стосуються депресії, як експертні. А от до того, що стосується літератури, можете прислухатись - якщо хочете. Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі й підтримувати тут: https://buymeacoffee.com/tchytannia Дякуємо! Приємного і корисного слухання!

Джордж Орвелл "Чому я пишу" Привіт, це подкаст Техніка читання. Одна з ідей подкасту - створити аудіобібліотеку корисних матеріалів для різних людей: письменників, які пишуть давно, початківців, а також для тих, хто ще тільки хоче спробувати писати. Завдання подкасту - надихнути. Ми знайшли й переклали статтю Джорджа Орвелла, яка називається "Чому я пишу". Створена у 1946 році, вона зачіпає живі теми, тому зовсім не застаріла і може надихати. Джордж Орвелл, пишучи про свій письменницький шлях, згадує юність: "А ще я допомагав редагувати шкільні журнали, - як друковані, так і рукописні. Ці журнали були найжалюгіднішим зразком пародійної нісенітниці, яку тільки можна собі уявити..." Якщо ви випускали шкільну газету, маємо для вас гарні новини. Схоже на те, що у вас є такий самий досвід, як і в автора "1984". Тож чекаємо на ваші книжки! Ця коротка стаття Орвелла цікава не тільки тим, що він згадує щось зі своєї письменницької біографії. Насамперед вона корисна міркуваннями щодо змісту письменницької роботи. Вам вирішувати, де він має рацію, а де помиляється. Та "Чому я пишу" однозначно варта уваги тих, хто цікавиться літературою і пише (навіть якщо тільки для себе).

"Гобіт, або Туди й звідти" Джона Толкіна Цій дитячій книжці скоро сто років, а в світі продано понад 100 000 000 примірників. А прочитало її ще більше людей: бо ж хороші книжки переходять із рук в руки, на них є попит у бібліотеці, а долю електронних версій важко відслідкувати. Додайте сюди і глядачів різних екранізацій і слухачів аудіокниг багатьма мовами. Словом, популярна книжка. Якщо так, то чому б про неї не поговорити? Особливо із тим співрозмовником, який знає про це ледь не все. Учитель історії Андрій Кульбит розповів про всесвіт Толкіна, про фольклор, на який опирався автор, про виховну силу книжки. Олександр Демарьов підтакував і запитував, заворожений розповідю гостя. Слухайте на здоров'я. Підпишіться і порадьте (тільки якщо самим подобається) наш подкаст друзям. А ми вам будемо вдячні-превдячні!

7 жовтня 1932 року народилась Сильвія Плат. Український читач знайомий із її романом "Під скляним ковпаком", про який невдовзі вийде окремий випуск. Тепер же пропонуємо статтю Сильвії Плат "Порівняння". Авторка співставляє прозу і поезію, показує переваги обох, як і недоліки. Стаття цікава, бо й Плат працювала у різних жанрах, і всюди - на високому рівні. А чому надаєте перевагу ви: віршам чи прозі?

Знедолені" Віктора Гюго - один із найуспішніших і найвідоміших великих романів за попередні двісті років. Книжку вивчають (намагаються) у школах, знімають фільми, ставлять спектаклі, виконують мюзикли, її цитують і, схоже, робитимуть все це ще дуже довго. Імена Жана Вальжана і Козетти відомі чи не всім читачам світу. Виконаний у популярній белетристичній формі, цей роман переповнений ідеями, які в часи автора хвилювали всю Європу. В той же час він залишається художнім, цільним твором, який захоплює з перших сторінок. Ми поговорили про власний досвід читання "Знедолених". Як завжди, тримали фокус не стільки на сюжеті, як на ідеях і думках, вміщених у книжці. Слухайте розмову трьох читачів: Анастасії Ярошик, Дмитра Столяренка і Олександра Демарьова. Розповідайте про "Техніку читання" своїм знайомим. Ваша увага надихає на роботу.

На початку нового навчального року підготували подарунок для школярів - поговорили про один із найпопулярніших дитячих творів у світі. І який, звісно, вивчається у школі. Далеко не всім учням вистачає наснаги прочитати чималу, за мірками шкільної програми, книженцію. Разом з тим цей роман популярний серед вчителів, коли вони створюють тести для перевірки знань. Ми вирішили прийти на допомогу учням: розібрали тему й ідею твору, переказали сюжет, обговорили проблеми. Сподіваємось, наша розмова стане в пригоді тим, кому доведеться писати твір на тему "Чого мене навчила книжка Елеонор Портер". А також тим, хто проводить уроки. А ще тим, хто хоче послухати розмову про добро у житті і книжках. До речі, ця книжка настільки популярна, що навіть її авторка не змогла стриматись і таки написала продовження. Втім, цікавіша саме перша частина, яка розповідає про те, як дівчинка змінила містечко, граючись у радість. Саме перша, найвідоміша частина залишається бестселером ось уже понад сто років. У цьому випуску ви почуєте два голоси. Один - голос Олександра Демарьова, який вам уже знайомий. Другий - Ольги Гнатко, співавторки "Техніки читання" і людини, яка робить красивенні постери до випусків. Оля знається в дитячій літературі і, подейкують, настільки любить "Поліанну", що навіть донечку свою назвала на честь головної героїні. Правда це чи ні - слухайте у випуску.